Дмитрівська вулиця (Харків)

Дмитрівська вулиця — вулиця у Новобаварському та Холодногірському районах Харкова. Починається від Чоботарської вулиці і простягається на південь до річки Лопань. Перетинається з вулицями: Коцарська, Благовіщенська, Полтавський Шлях, Мала Гончарівська, Конторська.

Дмитрівська вулиця Харків
Будинок №19 Будинок №19
Місцевість	Залопань
Район	Холодногірський, Новобаварський
Колишні назви
Дмитрівська (до 20.09.1936), вулиця Георгія Димитрова (до 31.12.1953)
Загальні відомості
Протяжність	950 м
Координати початку	49°59′32.3″ пн. ш. 36°12′55.2″ сх. д.
Координати кінця	49°59′3.4″ пн. ш. 36°13′3.6″ сх. д.
поштові індекси	61052
Транспорт
Найближчі станції метро	Центральний ринок
Автобуси	67е
Рух	однобічний між вулицями Полтавський шлях і Чоботарська
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 2 до № 31/35
Архітектурні пам'ятки	буд. № 14, 19/2, 26, 29
Навчальні заклади	ХЕмТТБ
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2450134
Мапа
Дмитрівська вулиця у Вікісховищі

Назва та історія вулиці

Дмитрівська вулиця, можливо, є однією з найстаріших вулиць Харкова. Деякі джерела відносять її виникнення до кінця XVII — початку XVIII століття^[1]. Названа на честь розташованої неподалік Свято-Димитрієвської церкви. В 1936 році отримала ім'я болгарського комуніста Георгія Димитрова^[2]. В 1953 році вулиці повернули історичну назву «Дмитрівська»^[3].

В наш час вулиця Дмитрівська впирається в річку Лопань та є тупиковою, але раніше (приблизно з 1863 року) через річку Лопань існував Дмитрівський міст, що з'єднував Дмитрівську вулицю та Мороховецьку набережну (східну частину сучасної Нетеченської набережної) на лівому березі річки^[4]. Цей міст існував до 1963 року, доки не побудували новий (Гончарівський) міст нижче за течією, а Дмитрівський міст було розібрано.

Будинки

Будинок № 14 — пам'ятка архітектури національного значення , садибний будинок, архітектор імов. П. А. Ярославський. Кінець XVIII — початок XIX ст. Нині тут розташоване Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи.

Будинок № 19/2 — пам'ятка архітектури, прибутковий будинок, архітектор Б. М. Корнієнко, 1903 рік.

Будинок № 20 — колишній будинок дворянки Віри Сбітневої. Архітектор Б. С. Покровський, 1880-ті роки^[5].

Будинок № 26 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор Ф. А. Кондратьєв, 1904 рік. Нині Харківський електромеханічний технікум транспортного будівництва.

Будинок № 29 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор невідомий, початок XX ст.

• 
  Брама садиби по вул. Дмитрівській, 14
• 
  Садибний будинок по вул. Дмитрівській, 14
• 
  Житловий будинок по вул. Дмитрівській, 19/2
• 
  Житловий будинок (зараз ХЕмТТБ) по вул. Дмитрівській, 26
• 
  Житловий будинок по вул. Дмитрівській, 29

Джерела

• Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Полтавский Шлях. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 9 вересня 2021.
• Домофото. Список зданий Харьков, Дмитриевская улица. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 9 вересня 2021.

Примітки

1. Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц
2. Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Дмитриевская. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
3. Харьков транспортный. Улица Дмитриевская. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
4. На мапі Харкова 1914 року, розташування Мороховецької набережної декілька відрізняється від сучасної. Східна частина Мороховецької набережної (на схід від Гончарівського моста) стала західною частиною Нетеченської набережної, яка в наш час розташована між Нетеченським та Гончарівським мостами
5. Андрій Парамонов (30 липня 2021). Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок дворянки Віри Сбітневої на Дмитрівській вулиці. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.