Джузеппе Унгаретті

Джузе́ппе Унґаре́тті^[3][4][5] (італ. Giuseppe Ungaretti; нар. 10 лютого, 1888, Александрія, Єгипет — пом. 2 червня, 1970, Мілан, Італія) — італійський поет, перекладач, журналіст, есеїст, критик, представник герметичної школи поезії.

Джузеппе Унґаретті
Giuseppe Ungaretti
Джузеппе Унґаретті в лавах італійської армії під час Першої світової війни.
Народився	10 лютого 1888(1888-02-10) Александрія, Єгипет
Помер	2 червня 1970(1970-06-02) (82 роки) Мілан, Італія ·Бронхопневмонія
Поховання	Кампо Верано[1]
Країна	Італія[2]  Королівство Італія
Національність	італієць
Діяльність	поет, есеїст
Галузь	Італійська література
Alma mater	Паризький університет
Відомі учні	Raffaello Brignettid, Leone Piccionid, Fulvio Longobardid, Walter Maurod, Ornella Sobrerod і Mario Petruccianid
Знання мов	італійська
Заклад	Університет Сан-Паулу і Римський університет ла Сапієнца
Учасник	Перша світова війна
Членство	Баварська академія витончених мистецтв
Напрямок	модернізм
Військове звання	капрал
Партія	Національна фашистська партія
Конфесія	католицтво
Автограф
Нагороди	Нейштадтська літературна премія (1970)
Премії	Нейштадтська літературна премія (1970)
IMDb	ID 0881098
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

|Фото=

Життєпис

Народився в Александрії в Єгипті у бідній тосканській емігрантській родині. У 1912 році приїздить у Париж і вступає до Сорбоннського університету.

У 1936 році залишив Італію та переїхав до Бразилії, де кілька років викладав курс італійської літератури в університеті міста Сан-Паула. В Італію повернувся у 1943 році.

Твори

• Il porto sepolto (Похований порт, 1916)
• La guerra (Війна, 1919)
• Allegria di naufragi (Радість кораблетрощ, 1919)^[6]
• L'allegria (Радість, 1931)
• Sentimento del tempo (Почуття часу, 1933)
• Traduzioni (Переклади, 1936)
• Poesie disperse (Розкидані вірші, 1945)
• Il dolore (Біль, 1947)
• La terra promessa (Обіцяна земля, 1950)
• Un grido e paesaggi (Крик і пейзажі, 1952)
• Il taccuino del vecchio (Щоденник старого чоловіка, 1960)
• Vita di un uomo (Життя людини, 1969)

Українські переклади

Поезії Унґаретті українською перекладали Микола Лукаш, Василь Стус^[7], Оксана Пахльовська^[8][9], Юрій Педан.

Примітки

1. Find a Grave — 1996.

   d:Track:Q63056
2. LIBRIS — 2012.

   d:Track:Q1798125
3. Соломія Павличко. Теорія літератури. – Київ: Основи, 2002. – 679 c.
4. Стус Василь Семенович [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] «Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
5. Оксана Пахльовська. Поезія — «прихована маса всесвіту» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
6. Джузеппе Унґаретті: вибрані вірші зі збірки «Радість» (1914-1919). переклад Тараса Федірка. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
7. Центральний державний архіво-музеєй літератури і мистецтва України. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 1 грудня 2018.
8. Оксана Пахльовська для Радио Свобода. Для характеристики нинішнього періоду в історії України достатньо одного слова – «чума». Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 1 грудня 2018.
9. Клевана В. Особливості перекладацького методу О. Є. Пахльовської. [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] «Молодий вчений». № 10 (50). жовтень, 2017 р.

Посилання

• Унгаретті Джузеппе // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 646. — ISBN 966-692-744-6.
• Джузеппе Унґаретті. Поезія. Переклад Юрія Педана [Архівовано 30 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Джузеппе Унґаретті^{[недоступне посилання з липня 2019]} «Український Центр»
• Вірші Джузеппе Унгаретті [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.] на www.ukrlib.com.ua