Сонцестояння

Сонцестояння — момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення -23° 27' (точка зимового сонцестояння). У році два сонцестояння — зимове й літнє.

Положення Землі відносно Сонця в різні пори року

Дати сонцестояння в наш час

Дати і час сонцестоянь і рівнодень за UTC^[1][2]

Подія	Рівнодення		Сонцестояння		Рівнодення		Сонцестояння
Місяць	Березень[3]		Червень[4]		Вересень[5]		Грудень[6]
Рік	День	Час	День	Час	День	Час	День	Час
2019	20	21:58	21	15:54	23	07:50	22	04:19
2020	20	03:50	20	21:43	22	13:31	21	10:03
2021	20	09:37	21	03:32	22	19:21	21	15:59
2022	20	15:33	21	09:14	23	01:04	21	21:48
2023	20	21:25	21	14:58	23	06:50	22	03:28
2024	20	03:07	20	20:51	22	12:44	21	09:20
2025	20	09:02	21	02:42	22	18:20	21	15:03
2026	20	14:46	21	08:25	23	00:06	21	20:50
2027	20	20:25	21	14:11	23	06:02	22	02:43
2028	20	02:17	20	20:02	22	11:45	21	08:20
2029	20	08:01	21	01:48	22	17:37	21	14:14

У північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 (22 грудня перед початком високосного року), і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє сонцестояння — 21 червня (20 у високосний рік), і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день). Так на широті Києва ніч з 21 на 22 червня триває 7 годин 46 хвилин 40 секунд, до півночі скорочується, до півдня зростає. На екваторі ніч триває 12 годин 00 хвилин 08 секунд, на північному полярному колі, де широта 66°33′44″ — дорівнює нулю. У південній півкулі на зазначені дати припадають відповідно літнє й зимове сонцестояння.

У середніх широтах протягом року навесні й на початку літа Сонце щодня підіймається усе вище над обрієм, а в момент літнього сонцестояння зупиняється й змінює свій рух на зворотний. Потім воно щодня опускається усе нижче й зрештою у момент зимового сонцестояння знову змінює свій рух на зворотний й починає підійматися.

У моменти сонцестоянь Сонце у своєму видимому русі по екліптиці найбільше віддаляється від небесного екватора і досягає найбільшого схилення, північного або південного.

Кількість відбитої сонячної радіації при сонцестояннях у грудні (зверху) та червні (знизу)

Внаслідок того, що проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку сонцестояння не збігається із тривалістю календарного року, моменти сонцестояння рік у рік зміщуються відносно початку календарної доби. Моменти сонцестояння наступають у простий рік на 5 годин 48 хвилини 46 секунд пізніше, ніж у попередній, а у високосний — на 18 годин 11 хвилин 14 секунд раніше; тому моменти сонцестояння можуть припадати на дві сусідні календарні дати. Літнє сонцестояння, коли Сонце має найбільше північне схилення, настає переважно 21 червня. Цей день уважається початком астрономічного літа — Сонце вступає до знаку Рака. Зимове сонцестояння при найбільшому південному схиленні Сонця настає переважно 21 грудня й уважається початком астрономічної зими — Сонце вступає до знаку Козорога.

Протягом декількох сусідніх днів сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні; звідси й походить сама назва сонцестояння. Зі спостережень висот Сонця біля епох обох сонцестоянь виводиться величина нахилу площини екліптики до площини екватора.

Сонцестояння і народні свята

Докладніше: Свято літнього сонцестояння

На час літнього сонцестояння давні слов'яни святкували день Купала (Купало або Купайло — бог земних радощів). Тому й зараз у багатьох людей свято сонцестояння асоціюється з язичницькими обрядами поклоніння силам природи та духам, зокрема, з поклонінням Сонцю та ворожбою. Зокрема, до традицій Купала належать такі обряди, як збір цілющих трав, розведення багать, купання або обливання водою, ворожіння, святкове частування. За християнською традицією, це свято відзначають на 2-3 дні пізніше, у ніч з 23 на 24 червня^[a]. 24 червня — Іванів день, День Івана Купала (Іван Хреститель). Свято назване на честь пророка Івана Предтечі.

Крім цього, у цю ніч неодружені дівчата мали сплести вінки і, вставивши в них запалені свічі, спустити на воду, у той же час потенційні наречені збираються нижче за течією і намагаються виловити вінок своєї майбутньої дружини. Сміливці в цю ніч шукають цвіт папороті, що обіцяє щастя. На світанку свято закінчується.

Мідсаммер (Midsummer) — свято літнього сонцестояння у Швеції, коли люди збираються разом на природі, танцюють, співають пісні, їдять молоду варену картоплю з оселедцем, п'ють снапс.

Див. також

• Перигелій
• Афелій
• Рівнодення
• Орбіта Землі
• Небесна сфера
• Всесвітній день гуманізму
• Осіннє рівнодення в українській культурі

Примітки

1. United States Naval Observatory (4 січня 2018). Earth's Seasons and Apsides: Equinoxes, Solstices, Perihelion, and Aphelion. Архів оригіналу за 24 Dec 2017. Процитовано 18 вересня 2018.
2. Solstices and Equinoxes: 2001 to 2100. AstroPixels.com. 20 лютого 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
3. Équinoxe de printemps entre 1583 et 2999
4. Solstice d’été de 1583 à 2999
5. Équinoxe d’automne de 1583 à 2999
6. Solstice d’hiver

Зауваження

1. У зв'язку з використанням деякими православними церквами юліанського календаря, це свято за григоріанським календарем для таких церков припадає на 7 липня (24 червня за юліанським календарем).

Джерела

• Словник Брокгауза і Єфрона.
• Сонцестояння [Архівовано 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Великій радянській енциклопедії (рос.)

Посилання

• Сьогодні в Україні — найдовший день у році
• Календар сонцестояння [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]
• Зміна пір року на Землі [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)