Loading AI tools
російська письменниця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дар'я Донцова (справжнє ім'я Горпина Аркадіївна Донцова, рос. Агриппина Арка́дьевна Донцо́ва, до шлюбу Васильєва; *7 червня 1952, Москва, РРФСР) ― російська письменниця і телеведуча, авторка іронічних детективів, член Спілки письменників Росії.
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Дарія Донцова | ||||
---|---|---|---|---|
Дарья Донцова | ||||
Ім'я при народженні | Горпина Аркадіївна Васильєва | |||
Псевдонім | Дар'я Донцова | |||
Народилася | 7 червня 1952 (72 роки) м. Москва, РРФСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Національність | росіянка | |||
Діяльність | письменниця, журналістка, письменниця детективного жанру, телеведуча, сценаристка, прозаїк, викладачка | |||
Alma mater | факультет журналістики МДУ | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1999 — нині | |||
Напрямок | іронічний детектив | |||
Жанр | детектив | |||
У шлюбі з | Олександр Донцовd | |||
Сайт: [dontsova.ru - Сайт письменниці] | ||||
| ||||
Дар'я Донцова у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Горпина Васильєва народилася 7 червня 1952 року в Москві в сім'ї режисерки Москонцерту Тамари Степанівни Новацької (14 квітня 1917 — 14 березня 2008) і маловідомого радянського письменника (з 1929 року співробітника ОГПУ) Аркадія Васильєва (16 березня 1907 — серпень 1972). Батько походив з робочої сім'ї — дід Микола Васильєв працював на ткацькій фабриці, бабуся (на честь якої названа Горпина) служила поденницею. До народження Горпини вони не дожили. На момент народження дочки батьки не були у законному шлюбі, батько за документами був одружений з журналісткою газети «Правда» Фаїною Борисівною. До цього він був одружений з Галиною Миколаївною. В тому шлюбі у нього народилася донька Ізольда. Однокровна сестра Горпини старша за неї на 20 років.
З боку матері Горпина — напівполька-напівкозачка. Її дід по материнській лінії Стефан Новацький був польським комуністом, який разом з братом Яцеком був одним із соратників Фелікса Дзержинського. Бабуся Афанасія Шабанова була з Кисловодська з багатої родини. Вони, вже одруженими, переїхали до Москви в 1916 році. У 1937 Стефана заарештували за «Справою Тухачевського» і він помер в одному з таборів, імовірно, під Благовєщенськом (згодом був посмертно реабілітований). Передбачаючи арешт, Стефан розлучився з дружиною, і її не чіпали.
Після арешту Стефана Афанасію з Тамарою виселили в барак на Скакову вулицю, і перші кілька років Горпина прожила там. Батьки вирішили одружитися тільки в лютому 1953, коли Афанасія отримала повідомлення, де було вказано, що через місяць її з донькою та онукою виселять з Москви. Тому Аркадій вирішив вирушити разом з ними. У РАГС вони прийшли 5 березня і, дізнавшись про смерть Сталіна, відклали укладання шлюбу. Вони офіційно розписалися лише в 1959 році, коли Горпина мала піти до школи.
У 1954 році барак розселили, і Горпина з бабусею переїхала в кімнату в комунальній квартирі на вулиці Кірова. Через малу житлову площу кімнати батьки Горпини жили у квартирі Аркадія в Лаврушинському провулку, яку той ділив з Борисом Шкловським. І знову ж, через малу площу квартири, вони не могли оселитися там усі четверо. Горпина приєдналася до батьків тільки в 1957 році, коли вони переїхали в новобудову біля станції метро Аеропорт.
Горпину з раннього дитинства намагалися привчити до музики та літератури. Спочатку її відвели в музичну школу, де тамтешня директорка, прослухавши дівчинку, заявила, що «вперше стикається з таким випадком, коли ведмідь наступив не лише на вухо, а й сів на всю голову і сидить там до цих пір». Після цього Афанасія і Тамара, будучи меломанками, стали водити Горпину до консерваторії та в театр на опери та балети. У своїй автобіографії Донцова згадує, що, через повну відсутність музичного слуху все це наводило на неї суцільну нудьгу.
У школі Горпина, за її словами, не мала особливого авторитету серед однокласників. Легкими їй були гуманітарні предмети та іноземні мови, та вкрай важкою математика. Ще перед школою з нею займалися дві гувернантки. Одна була етнічною німкенею, інша — француженкою, і обидві погано говорили російською, тому Горпина ще до школи навчилася непогано говорити цими мовами. Однак успішнішою вона була у вивченні німецької. Коли в 1964 році Горпина поїхала разом з батьком у ФРН (з невідомих причин, одну книгу Аркадія вирішили видати за межами Східного блоку), привезла звідти багато книг детективного жанру. Багатьох класиків детективу — Діка Френсіса, Рекса Стаута, Джорджетта Геєр, Джеймса Гедлі Чейза, — Горпина вперше прочитала німецькою.
У 1998 році письменниця перенесла рак молочної залози, перемогла хворобу і тепер активно допомагає іншим жінкам пройти через це випробування. У 2008 році Дар'я Донцова стала Послом Благодійної програми компанії Avon «Разом проти раку грудей».
Підтримала висування Володимира Путіна на президентські вибори 2024 року.[2] У лютому 2024 року під час відвідин поранених військовиків у Головному військовому клінічному госпіталі імені М. Н. Бурденка підтримала стан справ у Росії на тлі російської агресії проти України.[3]
Романи Донцової діляться на шість циклів, головні героїні яких мають схожість з авторкою.
Даша Васильєва — забезпечена жінка, живе в дачному селищі Ложкіно з родиною, любить тварин, дружить з полковником міліції Олександром Дегтярьовим. Має двох дітей — сина Аркадія і дочку Машу. У минулому Даша була неодноразово одружена, працювала викладачкою французької мови в московському виші, отримувала скромну зарплату, жила з родиною в маленькій квартирі в Медведково на околиці Москви. Ця персонажка найбільш близька авторці. Головне захоплення Дар'ї — домашні тварини. У будинку її героїні багато кішок і собак, один з них мопс Хучик. Вона мала кількох кандидатів в чоловіки: Назара, Ярика і Бурдюка. Деякий час зустрічалася одночасно з усіма, за що в книзі «Коханка єгипетської мумії» здобула погану славу. Вибрала Бурдюка, але дізналася, що він зраджує, і пішла від нього. Стала відомою ведучою. Має невеличкий «скелет у шафі» — в юному віці вона довела до самогубства Андрія Ройтберга (він перебував у маніакально-депресивному стані, і тому Дар'ю не можна вважати вбивцею). У книзі «Шість соток для Робінзона» їй довелося перетворитися на штукатурку Дар'ю Васильєву, оскільки їй треба було, щоб думали, що любителька приватного розшуку стає жертвою вбивці-отруйника.
Героїня іншої серії, Євлампія Романова, у минулому — Єфросинія Романова, пізня дитина і довгоочікувана донька радянського генерала-вченого і оперної співачки, закінчила консерваторію по класу арфи, була одружена, після розлучення змінила ім'я і навчилася смачно готувати. Лампа відкрила свою детективну агенцію, де працює приватною сищицею, дружить з майором міліції Володимиром Костіним. Героїня за сюжетом отримала: кішку Семираміду, кішку Пінгву і кота Клауса, мопсів Аду, Мулю, Плюшу, Феню, Капу і двох інших собак стаффордширського тер'єра Рейчел і безпородного дворнягу Рамика, хом'ячків Кешу, Петю, Леонардо і жабу Гертруду. Удочерила дочку Лізу і виховує Кирила, сина подруги Каті, яка виїхала зі старшим сином та його дружиною до Америки на заробітки. Пізніше одружилася з Максом Вовком і придбала двох мопсів: Мусю і чорну Зефірку. Також має свекруху Капітоліну, господиню бутиків у Росії та США.
Віола Тараканова отримала від письменниці знання німецької мови. Героїня була одружена з майором Олегом Купріним, слідчим з Петрівки, 38, але розлучилася, працювала репетиторкою німецької мови, пише детективи під псевдонімом Аріна Віолова. Вілка небайдужа до тварин, в її квартирі живуть кішка Клеопатра, кіт Синочок і собака Дюшка. Також у Віоли була бойова подруга Тома, яка жила з нею разом з донькою і чоловіком. Але вони жахливо посварилися і тепер живуть окремо. У неї був коханець Юрій Шумаков, але після його зради вони посварилися. Після інсценованого ФСБ вбивства адвоката Литягіна вона змушена жити в шкурі Віолетти Тараканової. Після цього вона зустрічалася з Костянтином Фокіним (Франкліним). Але після його одруження з Владою Кареліною вони розлучилися. Але незабаром виявилося, що його одружили з Владою силоміць.
Іван Подушкін — син радянського письменника, працює секретарем у приватної детективки Елеонори. Ввічливий, людина з високими моральними принципами. Високого зросту та стрункої фігури. Розумний, інтелігентний, освічений. Трохи нерішучий. Цілком симпатичний молодий чоловік. Довірливий, його легко можна обдурити. Утримує старіючу матір років 60-65, яка вважає себе молодою і красивою жінкою 35 років. Ніколетта трохи неврівноважена, здіймати крик для неї як дихати. Подушкін — затятий холостяк. Йому не щастить з жінками. Деякі вважають бідного Івана Павловича геєм, але це не так. Інші, через те що він інтелігент і не марнотрат, вважають його скнарою і занудою. Він приятелює з майором МВС Максом Вороновим. Приватне життя і робота в підсумку зробили його керівником пересувного цирку.
Тетяна Сєргєєва не має нічого спільного з письменницею. Темноволоса, пишнотіла, інтелігентна і начитана, закінчила філологічний факультет педінституту, вдова (віднедавна), працювала вчителькою російської мови і літератури. Одружена з колишнім актором Аристархом Бабулькіним (на прізвисько Грі), співробітником секретної групи, в якій працює і Таня.
Степанида Козлова (народилася в 1990 році) — шоста героїня книг Дар'ї Донцової. Студентка четвертого курсу Педагогічного інституту, навчається за спеціальністю «викладач російської мови та літератури» (є певна схожість з Тетяною Сєргєєвою) . Її виховує бабуся Ізабелла Костянтинівна Юр'єва (можливо, це схожість з Дашею Васильєвою). Матір Степаниди звали Ірина Олексіївна Юр'єва. Вона загинула з чоловіком під час експедиції в Середній Азії.
У 2008, 2010 і 2011 роках письменницю звинувачували в плагіаті[6][7][8].
Серії
«Добрі книги для дітей і дорослих. Правдиві казки про собак» (2016)[A]
Примітки:
Над сценарієм Віоли Тараканової у другому сезоні працював Олексій Винокуров.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.