Благовєщенськ

місто, центр Амурської області, Росія З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Благовєщенськ

Благовє́щенськ, Благовіщенськ[1] — місто, центр Амурської області, Росія. Пристань на річці Амурі при впадінні в неї річки Зеї навпроти китайського міста Хейхе. Є залізнична станція. За 20 км на північно-захід від Благовєщенська знаходиться Міжнародний аеропорт «Ігнатьєво».

Коротка інформація місто Благовєщенськ, Благовещенск ...
місто Благовєщенськ
Благовещенск
Thumb Thumb
Герб Благовєщенська Прапор Благовєщенська
Thumb
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Амурська область
Муніципальний район Благовєщенський район
Код ЗКАТУ: 10401000000
Код ЗКТМО: 10701000001
Основні дані
Час заснування 1856
Статус міста 1858
Населення 224 192 (2015)
Площа 321 км² 
Поштовий індекс 675000, 675002–675006, 675009–675011, 675014, 675016, 675018–675021, 675025, 675028 і 675029 
Телефонний код +7 4162
Географічні координати: 50°15′28″ пн. ш. 127°32′11″ сх. д.
Влада
Вебсторінка http://www.admblag.ru/
Міський голова Мігуля Олександр Анатолійович
Мапа
Thumb
Благовєщенськ

Thumb
Благовєщенськ

Thumb


 Благовєщенськ у Вікісховищі 

Закрити

Належить до поселень Зеленого Клину.

Історія

Засноване 1856 року капітаном російського війська Я. Дяченком як козача станиця Усть-Зейська.

1910 року в Благовіщенську за ініціативи міської влади з нагоди 50-ї річниці смерті Тараса Шевченка одна з міських шкіл отримала його ім'я. Першу українську організацію в Благовіщенську — «Український клуб» було створено 1911 року[1].

Місто було одним з найважливіших осередків українського національного руху на Зеленому Клині у 1917—1922 роках. Після Лютневої революції в Росії наприкінці травня 1917 року в Благовіщенську відбувся Амурський український обласний з'їзд, на якому було обрано Амурську Обласну Українську Раду. В 1917—1922 у місті діяла Благовіщенська Українська Громада, а в 1918—1922 — Благовіщенська Українська Окружна Рада та український кооператив «Українець». У 1917 в Благовіщенську було створено «Просвіту». У місті виходили газети «Українська Амурська справа» (1917), «Амурський українець» (1920)[1].

У 1921—1922 в період існування Далекосхідньої Республіки в місті було відкрито українську початкову школу[1].

Під час переведення політики українізації 1931—1932 років у Благовіщенському агропедагогічному інституті існувало українське відділення[1].

Населення

За переписом населення 1926 року в Благовіщенську мешкало 61 205 осіб. У тому числі 3284 українців (5,4 %, у 1923 році — 1802), 50 996 росіян (83,3 %), 3898 китайців (7 %), 552 євреїв, 511 татарів, 444 білорусів, 378 корейців, 335 поляків та інші[1].

У наступні роки населення змінювалося так:

Промисловість

Суднобудівний, судноремонтний заводи, меблева, сірникова, швейна фабрики, підприємства харчової промисловості.

Освіта

Педагогічний, медичний, сільськогосподарський інститути; геологорозвідувальний, сільськогосподарський, зооветеринарний, лісотехнічний, комунально-будівельний, фінансово-кредитний технікуми; річкове і педагогічне училища.

Культура

Краєзнавчий музей, драматичний театр.

Відомі особистості

  • Підгаєцький Володимир Володимирович (1914—1991) — доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України
  • Стриженов Олег Олександрович (1929—2025) — радянський і російський актор театру і кіно
  • Захаров Юрій Васильович (1930—2006) — український кораблебудівник, вчений у галузі енергетики водних суден, холодотехніки та кондиціювання газів, дійсний член низки українських та закордонних Академій наук.
  • Косіцин Михайло Вікторович (1948—2010) — російський валторніст і музичний педагог, соліст симфонічного оркестру Новосибірської філармонії, артист оркестру Новосибірського театру музичної комедії, професор Ростовської консерваторії, заслужений артист РРФСР.

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.