Данієл Алвес

Даніє́л А́лвес да Сі́лва^[5][6] (порт.-браз. Daniel Alves da Silva; нар. 6 травня 1983 року, Жуазейро, Бразилія) — відомий як Дані Алвес, бразильський футболіст, правий захисник. Капітан збірної Бразилії.

У цієї особи португальське прізвище. Перше (материне) прізвище цієї особи — Алвес, а друге (батькове) прізвище — Сілва

Данієл Алвес
Данієл Алвес
Алвес після фінального матчу Кубку Америки 2019 року
Особисті дані
Повне ім'я	Данієл Алвес да Сілва
Народження	6 травня 1983(1983-05-06)[1][2][…] (41 рік)
	Жуазейруd, Баїя, Бразилія[3][4]
Зріст	172 см
Вага	70 кг
Прізвисько	MotoGP Тарантул Кажан
Громадянство	Бразилія
Позиція	правий захисник, правий півзахисник, центральний півзахисник
Юнацькі клуби
1996–1998 1998–2001	«Жуазейру» «Баїя»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2001–2002 «Баїя» 25 (2) 2002–2008 «Севілья» 175 (11) 2008–2016 «Барселона» 247 (14) 2016–2017 «Ювентус» 19 (2) 2017–2019 «Парі Сен-Жермен» 48 (2) 2019–2021 «Сан-Паулу» 76 (7) 2021–2022 «Барселона» 14 (1) 2022–2023 УНАМ «Пумас» 13 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2002–2003 Бразилія (U-20) 17 (0) 2021 Бразилія (олімп.) 7 (0) 2006–2023 Бразилія 126 (8)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 17 січня 2023.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 11 грудня 2022.

Другий найтитулованіший гравець в історії футболу — протягом своєї кар'єри здобув 43 трофеї^[7][8][9].

Клубна кар'єра

Данієл розпочав свою кар'єру у бразильському клубі «Баїя» і там його запримітили скаути з Європи.

Після виступу за молодіжну збірну Бразилії його взяла в оренду на шість місяців «Севілья». У 2006 році він продовжив контракт з «Севільєю» до 2012 року.

7 червня 2008 року він підписав контракт з «Барселоною». До цього клубу він прийшов як заміна Джанлуці Дзамбротті, що перейшов до італійського «Мілана».

Провівши в «Барселоні» 8 років, влітку 2016 року Алвес на правах вільного агента перейшов до «Ювентуса».

Після сезону в італійському клубі Дані став гравцем французького «ПСЖ».

Влітку 2019 року Дані Алвес безкоштовно перейшов до бразильського клубу «Сан-Паулу»^[10]. На його презентацію у якості гравця клубу прийшло біля 45 тисяч вболівальників^[11].

17 вересня 2021 року розірвав контракт з бразильським клубом^[12].

12 листопада того ж року Дані Алвес повернувся до «Барселони»^[13], з якою він підписав контракт до кінця сезону.

За підсумкам літньої трансферної кампанії 2022 року перейшов із «Барселони» до мексиканського «УНАМ Пумас» на правах вільного агента^[14].

У січні 2023 року мексиканський клуб повідомив про припинення контракту.^[15]

Виступи за збірні

Протягом 2002—2003 років залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах.

За національну збірну Бразилії Данієл дебютував у жовтні 2006 року в матчі проти збірної Еквадору, а за три дні вийшов в основному складі проти збірної Кувейту.

15 липня 2007 року Алвес, який на той час став основним гравцем на правому фланзі захисту збірної, забив переможний гол в фіналі Кубка Америки з футболу в якому Бразилія виграла у збірної Аргентини з рахунком 3:0.

У березні 2017 року провів ювілейну, соту, гру за збірну Бразилії, а за рік, у березні 2018, взяв участь у своїй 106-ій грі за неї, обійшовши за цим показником Лусіу і увійшовши до трійки гравців з найбільшою кількістю матчів у формі бразильської національної команди.

Влітку 2019 року 36-річний на той час захисник був основним гравцем збірної на тогорічному Кубку Америки, за результатами якого здобув свій другий титул континентального чемпіона.

У 2021 році здобув з олімпійською збірною Бразилії золото на Літніх Олімпійських іграх у Токіо^[16][17].

Звинувачення в насильстві

20 січня 2023 року Дані Алвеса було взято під варту через звинувачення у сексуальному насильстві.^[18]

22 лютого суд Барселони визнав Алвеса винним у зґвалтуванні, призначивши йому ув'язнення терміном 4,5 роки^[19]. Того ж місяця іспанська "Барселона" вилучила Алвеса з переліку легенд після вироку в справі про зґвалтування^[20].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 9 червня 2019 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2001	«Баїя»	ЛБ+A	?+6	?+0	КБ	?	?	-	-	-	КН	?	?	6+	0+
2002		ЛБ+A	?+19	?+2	КБ	6	2	-	-	-	КН	?	?	25+	4+
Усього за «Баїю»			25+	2+		6+	2+		-	-		?	?	31+	4+
2002–03	«Севілья»	ПД	10	0	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	11	0
2003–04		ПД	29	1	КІ	7	1	-	-	-	-	-	-	36	2
2004–05		ПД	34	1	КІ	5	0	КУЄФА	9	0	-	-	-	48	1
2005–06		ПД	35	3	КІ	2	0	КУЄФА	13	0	-	-	-	50	3
2006–07		ПД	34	3	КІ	8	0	КУЄФА	14	2	СУ	1	0	57	5
2007–08		ПД	33	2	КІ	3	0	ЛЧ	9	2	СІ+СУ	2+1	0	48	4
Усього за «Севілью»			175	11		26	1		45	4		4	0	250	16
2008–09	«Барселона»	ПД	34	5	КІ	8	0	ЛЧ	12[21]	0	-	-	-	54	5
2009–10		ПД	29	3	КІ	3	0	ЛЧ	11	0	СІ+СУ+КЧС	2+1+2	0	48	3
2010–11		ПД	35	2	КІ	5	0	ЛЧ	12	2	СІ	2	0	54	4
2011–12		ПД	33	2	КІ	5	1	ЛЧ	10	0	СІ+СУ+КЧС	2+1+1	0	52	3
2012–13		ПД	30	0	КІ	6	0	ЛЧ	10	1	СІ	1	0	47	1
2013–14		ПД	27	2	КІ	5	0	ЛЧ	8	2	СІ	2	0	42	4
2014–15		ПД	30	0	КІ	5	0	ЛЧ	11	0	-	-	-	46	0
2015–16		ПД	29	0	КІ	6	1	ЛЧ	8	0	СУ+СІ+КЧС	1+2+2	0	48	1
Усього за «Барселону»			247	14		43	2		82	5		19	0	391	21
2016–17	«Ювентус»	A	19	2	КІ	2	1	ЛЧ	12	3	СІ	0	0	33	6
2017–18	«Парі Сен-Жермен»	Л1	25	1	КФ+КЛ	4+3	0+1	ЛЧ	8	2	СФ	1	1	41	5
2018–19		Л1	23	1	КФ+КЛ	4+2	2+0	ЛЧ	3	0	СФ	0	0	32	3
Усього за «Парі Сен-Жермен»			48	2		13	3		11	2		1	1	73	8
Усього за кар'єру			514+	31+		90+	7+		150	14		24+	1+	778+	53+

Статистика виступів за збірну

Станом на 9 червня 2019 року

Досягнення

Баїя^[22]

• Кубок Нордесте: 2002

Севілья^[23][24]

• Володар Кубка Іспанії: 2006/07
• Володар Суперкубка Іспанії: 2007
• Володар Кубка УЄФА: 2005/06, 2006/07
• Володар Суперкубка УЄФА: 2006

Барселона^[23]

• Чемпіон Іспанії: 2008/09, 2009/10, 2010/11, 2012/13, 2014/15, 2015/16
• Володар Кубка Іспанії: 2008/09, 2011/12, 2014/15, 2015/16
• Володар Суперкубка Іспанії: 2009, 2010, 2011, 2013
• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2008/09, 2010/11, 2014/15
• Володар Суперкубка УЄФА: 2009, 2011, 2015
• Переможець клубного чемпіонату світу: 2009, 2011, 2015

Ювентус^[23]

• Чемпіон Італії: 2016/17
• Володар Кубка Італії: 2016/17

Парі Сен-Жермен^[23]

• Чемпіон Франції: 2017/18, 2018-19
• Володар Суперкубка Франції: 2017, 2018
• Володар Кубка французької ліги: 2017/18
• Володар Кубка Франції: 2017/18

Міжнародні

Бразилія^[23]

• Олімпійський чемпіон (1): 2020
• Володар Кубка Америки з футболу: 2007, 2019
• Володар Кубка Конфедерацій: 2009, 2013
• Чемпіон світу (U-20): 2003

Індивідуальні

• Найкращий захисник Чемпіонату Іспанії: 2008/09