Данько Микола Іванович (художник)

Микола Іванович Данько (нар. 4 травня 1959(19590504), с. В’юнище Переяслав-Хмельницького р-ну Київської області) — український театральний художник. Головний художник Київського державного академічного театру ляльок.

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Данько.

Микола Іванович Данько
Народження	4 травня 1959(1959-05-04) (65 років) с. В’юнище Київської області
Навчання	Одеське театрально-художнє училище
Діяльність	художник

Життєпис

Народився в селищі В’юнище Переяслав-Хмельницького району Київської області (нині затоплене водами Канівського водосховища).

В 1985 році закінчив Одеське театрально-художнє училище, після чого працював художником-постановником Івано-Франківського музично-драматичного театру ім. І. Франка; з 1990-го – художник, з 1991 — головний художник Івано-Франківського обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки. З 2006 року — головний художник Київського державного академічного театру ляльок.^[1][2]

Здійснив постановки лялькових вистав у театрах Луцька, Хмельницького, Бреста (Білорусь). Мав персональну виставку в Івано-Франківську (1999).

Театральні роботи

Івано-Франківський музично-драматичний театр ім. І. Франка

• 1990, 12 травня — «Лимерівна» за драмою Панаса Мирного; реж. Григорій Богомаз-Бабій

Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки

• «Вертеп»
• 1991 — «Лис Микита і Неситий Вовк» Я. Яроша за мотивами сатиричної казки І. Франка; реж. Леонід Попов^[ru]
• 1992 — «У чужому пір’ю» М. Підгірянки
• 1993 — «Злидні»
• 1993 — «Лісовий цар Ох» О. Олеся
• 1993 — «Пан Коцький» дитяча опера М. Лисенко; реж. Д. Нуянзін
• 1993 — «Коли ще звірі говорили» за мотивами казок І. Франка
• 1994 — «Іван Голик» О. Кузьміна за мотивам І. Манжури; реж. Леонід Попов^[3]
• 1995 — «Козенята та Сірий вовк» Ю. Гімельфарба; реж. Леонід Попов
• 1996 — «Лісова пісня» Л. Українки; реж. Леонід Попов
• 1996 — «На перші гулі» С. Васильченка; реж. Леонід Попов
• 2003 — «Діжка меду» Р. Неупокоєва
• 2003 — «Жили-були» М. Бартенєва та А. Усачова; реж. Володимир Підцерковний
• 2003 — «Чарівна шабля» В. Підцерковного
• 2007 — «Найсолодша гора» К. Рижова
• 2007 — «Коза-дереза» М. Лисенко
• «Алі-баба і розбійники»; реж. Володимир Підцерковний
• «Битий небиту везе»; реж. Я. Грушецький
• «Зелена Гора»; реж. Володимир Підцерковний
• «Золотий човник»; реж. Я. Грушецький
• «Колобок»; реж. О. Кузьмін
• «Кривенька Уточка»; реж. Я. Грушецький
• «Про те, про се»; реж. Володимир Підцерковний
• «Сумна весела казка»; реж. Я. Грушецький
• «У нашім раї»; реж. Володимир Підцерковний
• «Хома і Щука»; реж. Володимир Підцерковний

Київський державний академічний театр ляльок

• 2005 — «Лис Микита і Неситий Вовк» Я. Яроша за мотивами сатиричної казки І. Франка; реж. Леонід Попов^[ru]
• 2006 — «Лісова пісня» Л. Українки; реж. Леонід Попов
• 2007 — «Таємниця королеви доріг» Є. Огороднєго; реж. Леонід Попов
• 2008 — «Казка про Івана і Фому» О. Кузьміна за мотивами І. Манжури; реж. Леонід Попов
• 2009 — «Мишкові пригоди» Ю. Чеповецького; реж. Леонід Попов
• 2015 — «Гуси-лебеді» Галини Гусарової за мотивами народної казки; реж. Михайло Урицький^[4]
• 2015 — «Мороз-Морозенко» Дмитра Драпіковського; реж. Дмитро Драпіковський
• 2016 — «Мишка та рожева стрічка» Руслана Неупокоєва; реж. Руслан Неупокоєв
• 2017 — «Гидке каченя» Володимира Синакевича за мотивами казки Г. Андерсена; реж. Михайло Урицький
• 2017 — «Бременські музиканти» Ю. Ентіна, В. Ліванова; реж. Леонід Попов
• 2017 — «Чому ростуть діти?» Григорія Усача; реж. Катерина Лук’яненко
• 2018 — «Пригоди Івана Голика» Олександра Кузьміна; реж. Леонід Попов (мала сцена)
• 2018 — «Хлопчик-з-мізинчик» Миколи Рибалки та Тетяни Сільченко; реж. Леонід Попов (мала сцена)
• 2018 — «Чарівна лампа Аладдіна» Олександра Чупіна за мотивами арабських казок; реж. Михайло Урицький
• 2018 — «Кайдашева сім'я» І. Нечуй-Левицького; реж. Ігор Федірко^[5][6]
• 2018 — «Карлик Ніс» А. Колеснікова за мотивами одноіменної казки В. Гауффа; реж. Леонід Попов
• 2019 — «Маленька Баба-Яга» Євгена Огороднього за О. Пройслером; реж. Євген Огородній, Ігор Федірко^[7]
• 2020 — «Цирк» Г. Сапгіра^[ru]; реж. Ігор Федірко
• «За щучим велінням» Єлизавети Тараховської; реж. Юрій Сікало
• «Золоте курча» Володимира Орлова; реж. Юрій Сікало
• «Котик та Півник» Григорія Усача та Сергія Єфремова; реж. Юрій Сікало, Дмитро Драпіковський
• «Наш веселий колобок» Григорія Усача; реж. Богдан Тумаев^[8]
• «Солом’яний бичок» Сергія Ципіна; реж. Юрій Сікало, Дмитро Драпіковський
• «Троє поросят» Григорія Усача та Сергія Єфремова; реж. Юрій Сікало^[9]
• «Царівна-жаба» Арсенія Дєжурова; реж. Марина Богомаз

Київський муніципальний академічний театр ляльок

• 2000 — «Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат» В. Нестайка; реж. Сергій Єфремов
• 2003 — «Малюк і Карлсон» Григорія Усача за казкою А. Ліндгрен; реж. Сергій Єфремов
• 2008 — «Стійкий олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за мотивами казки Г. Андерсена; реж. Михайло Урицький
• 2013 — «Сонячний промінчик» Атанаса Попеску; реж. Михайло Урицький
• 2015 — «Чому довгий ніс у слона» Галини Владичіної за мотивами казки Р. Кіплінга; реж. Михайло Урицький
• 2017 — «Алі-Баба» мюзикл В. Смєхов на музику В. Бистрякова; реж. Михайло Урицький^[10]

Тульський державний театр ляльок

• 2013 — «Чарівна скрипка» Сергія Ковальова за мотивами білоруських казок; реж. Михайло Урицький^[11]
• «Чарівна лампа Аладдіна» Олександра Чупіна за мотивами арабських казок; реж. Михайло Урицький
• «Слоненя» Галини Владичіної за мотивами казки Р. Кіплінга; реж. Михайло Урицький^[12]

Республіканський театр ляльок (Йошкар-Ола)

• 2014 — «Царівна-жаба» А. Дєжурова за мотивами народної казки; реж. Михайло Урицький^[13]

Одеський обласний театр ляльок

• 2015 — «Слоненя» Галини Владичіної за мотивами казки Р. Кіплінга; реж. Михайло Урицький^[14]

Київський національний академічний театр оперети

• 2016 — «Пригоди Буратіно» О. Толстого на музику О. Рибникова; реж. Михайло Урицький^[15][16]

Bábkové divadlo Košice (Кошиці)

• 2017 — «Sloník» Р. Кіплінга; реж. Михайло Урицький^[17][18]

Дагестанський державний театр ляльок (Махачкала)

• «Гидке каченя» Володимира Синакевича за мотивами казки Г. Андерсена; реж. Михайло Урицький
• «Гуси-лебеді» моновистава Е. Благініної за мотивами народної казки; реж. Михайло Урицький
• «Сонячний промінчик» Атанаса Попеску; реж. Михайло Урицький
• «Сон літньої ночі» В. Шекспіра; реж. Михайло Урицький
• «Стійкий олов'яний солдатик» Всеволода Данилевича за мотивами казки Г. Андерсена; реж. Михайло Урицький

Нагороди та визнання

Щедро-винахідливий і винахідливо-щедрий. Його ляльки — маріонетки, тростинні, вертепні — народжуються якось природно-невідворотно, наче листя з бруньок. Микола Данько вміє придумати й подати лялькове чудо…

Світлана РЯБОКОБИЛЕНКО, «Івано-Франківське капричіо», ж-л «Український театр», ч. 3-4, 2000 р.

• 1992 — Відзнака сценографії вистави «Вертеп» на Всеукраїнському фестивалі «Прем’єри сезону» (Полтава)
• 1993 — Відзнака сценографії вистави «Вертеп» на Міжнародному фестивалі «Різдвяна містерія» (Луцьк)
• Вистава «Жили-були» за п’єсою М. Бартенєва та А. Усачова визнана кращою виставою ІІ Міжнародного фестивалю «Обереги»
• 1999 — Персональна виставка в Івано-Франківську
• 2004, квітень — Вистава «Жили-були» відзначена дипломом «За найяскравішу виставу» IV Міжнародного фестивалю-бієнале «Під шапкою Гугуце» (Кишинів, Молдова)
• 2005 — Премія ім. Віталія Смоляка за сценографію до вистави «Жили-були»
• 2015 — Театральная премія «Київська пектораль». Найкраща сценографія (вистава «Чому довгий ніс у слона», Київський муніципальний академічний театр ляльок)^[19]
• 2017, червень — ІІ Ляльковий тиждень Азіатсько-Тихоокеанського регіону у м. Нанчонг, Китай (вистава «Гуси-лебеді», Київський державний академічний театр ляльок)^[20]
• 2019 — Театральная премія «Київська пектораль». Найкраща сценографія (вистава «Кайдашева сім'я» (Київський державний академічний театр ляльок)^[21]
• 2019 — Відкритий фестиваль вистав для дітей «Кришталеві вітрила» (м. Херсон). Лауреат у номінації «Кращий сценічний костюм» (вистава «Тигреня Петрик», реж. Дмитро Нуянзін, Полтавський академічний обласний театр ляльок)^[22]
• Фестиваль «Серебряній осетр» (Волгоград). «Краща сценографія» (вистава «Слоненя», Тульський державний театр ляльок)

Література

• Сергій Єфремов, Богдана Бойко. Наш театр ляльок (Київському муніципальному академічному театру ляльок — 30 років). — Київ : Веселка, 2018. — 159: іл с. — ISBN 978-966-01-0580-5.
• В.М. Задорожня. Леонід Петрович Попов дорогами життя… (Майстри лялькової сцени України). — Київ : Логос, 2013. — 236 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-664-2.

Примітки

1. Історія Івано-Франківського обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
2. Микола Данько на сайті Київського академічного театру ляльок. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
3. Ив-Франковский театр «Іван Голик». Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
4. Київський державний академічний театр ляльок. «Гуси-лебеді». Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
5. ТРК «Київ». Прем'єра вистави «Кайдашева сім'я» 18.07.2018
6. Тетяна ПОЛІЩУК (18 січня 2019). Ляльки для... дорослих. Яскраву музично-драматичну «Кайдашеву сім’ю» представив у Києві молодий, талановитий режисер Ігор Федірко (ua) . «День» №8-9. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 2019-5-5.
7. Маленька баба-яга 1+1 17/04/2019
8. «Наш веселий колобок» Промо-ролик
9. Музика і музиканти. Театр ляльок 1ч.
10. «Перська мініатюра оживе на сцені Київського муніципального академічного театру ляльок». Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 4 травня 2019.
11. Хохлик, Карлсон и Снегурочка [Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
12. Тульский государственный театр кукол. «Слонёнок» [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
13. Александра МЕДВЕДЕВА (20 августа 2014). «Шум за сценой» и другие театральные сюрпризы (рос.). Марийская правда. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 2019-5-5.
14. Одесский театр кукол. «Слонёнок» [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
15. Київський національний академічний театр оперети «Пригоди Буратіно». Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
16. «Пригоди Буратіно» — прем'єра Національної оперети України у програмі «Ранок з Культурою». Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
17. Michail Uryckij: SLONÍK [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.] (словац.)
18. Barbora Krajč Zamišková (12 травня 2017). Opäť sloník! (словац.). Slovenské centrum AICT. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
19. «Київська пектораль - 2015» (репортаж)
20. Київський державний академічний театр ляльок. Вистава «Гуси-лебеді». Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
21. У Києві відбулась церемонія вручення престижної театральної премії «Київська Пектораль». Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
22. Сергій ВИННИЧЕНКО (15 липня 2020). 2019 рік українського театру. Полтавський часопис (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 13 березня 2022.

Посилання

• Микола Данько на сайті Київського академічного театру ляльок [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія Сучасної України Стаття «ДАНЬКО Микола Іванович»
• Микола Данько в передачі на телеканалі «Київ» (3.11.2018)
• Таємниці відомого. Програма про Київський академічний театр ляльок. Канал «Глас»