Гі Маршан

Гі Маршан (фр. Guy Marchand; нар. 22 травня 1937, Париж, Франція — 15 грудня 2023) — французький музикант, співак, актор. Неодноразовий номінант та лауреат премії «Сезар» 1982 року за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі «Під попереднім слідством» .

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маршан.

Гі Маршан
фр. Guy Marchand
Гі Маршан на Каннському МКФ, 2012
Дата народження	22 травня 1937(1937-05-22)[1][2][…]
Місце народження	Париж, Франція
Дата смерті	15 грудня 2023(2023-12-15)[3][4] (86 років)
Місце смерті	Кавайон, Франція[5][4]
Поховання	cimetière de Mollégèsd[6]
Громадянство	Франція
Професія	актор, співак, музикант
Alma mater	Lycée Voltaired
Роки активності	1966 — наш час
Член у	3rd Foreign Infantry Regimentd
IMDb	ID 0545383
Нагороди та премії
Премія «Сезар» за найкращу чоловічу роль другого плану (1982)
Сезар (1982)
Офіційний сайт
Висловлювання у Вікіцитатах Гі Маршан у Вікісховищі

Біографія

Народився в Парижі 22 травня 1937 року у сім'ї залізничника. В дитинстві, захопившись музикою, самотужки опанував кларнет. Музичну кар'єру починав як крунер (від англ. croon — муркотати — вокаліст, що дотримується принципів свінгового фразування), виконавець у блюзовій і свінговій манері. Перший успіх прийшов до Маршана влітку 1965 року, коли він випустив пісню «La Passionata». Серед інших відомих композицій співака — «Ich Liebe Dich Marlène» (1969) та пісня-попурі «Hey, crooner».

Робота в кіно

З кінця 1960-х Ґі Маршан знімається в кіно. Його дебют відбувся у фільмі «Щонайдовший день», але всі сцени з його участю були вирізані^[7]. Лише через 9 років стався його справжній кінодебют у фільмі Робера Енріко «Ромовий бульвар» (1971) у партнерстві з Ліно Вентурою та Бріжіт Бардо. Потім Маршан знявся у фільмі Франсуа Трюффо «Така красуня як я» (1972), але справжня популярність прийшла до актора після успіху комедії Жан-Шарля Таккели «Кузен, кузина». Після цього фільму до нього приклеївся ярлик «латинського коханця». Проте йому вдалося зламати цей образ, виконуючи ролі звичайних людей: простого поліціанта в «Ніжному поліцейському» (1977) та рекламника, якому зрадила дружина, у стрічці «Лулу» (1980).

Гі Маршан на Берлінському МКФ, 2010

У 1980-ті роки Маршан грав переважно другорядні ролі, здебільшого «поганих хлопців», серед яких військовик-расист у «Бездоганній репутації» (1981), грубий слідчий, напарник героя Ліно Вентури у фільмі «Під попереднім слідством» (1981), за що отримав премію «Сезар», злочинець у «Смертельній поїздці» (1983), злодій у «Сімейній раді» (1986), цинічний власник гаража у стрічці «Наприкінці літа» (1987) або продажний поліцейський у «Відчиніть, поліція! 2» (1989).

1981 року вперше з'явився у фільмі «Нестор Бурма, детектив-шок», де втілив образ помічника приватного детектива Нестора Бурми у виконанні Мішеля Серро. Через 10 років актор сам зіграє цю роль на телеекрані в однойменному телесеріалі.

Від 1990-х років Маршан дедалі рідше з'являвся на кіноекранах, оскільки знову присвятив себе в основному музиці та роботі на телебаченні.

У 2006 році повернувся в кіно, знявшись у фільмі Крістофа Оноре «Паризька історія». Наступного року з'явився у драмі Гаеля Мореля «Життя після нього». Того ж 2007-го вчетверте був номінований на «Сезара» за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі Крістофа Оноре «Паризька історія» (2006).

Особисте життя

З 2007 року Ґі Маршан одружений із росіянкою з Сибіру на ім'я Аделіна, котра набагато молодша за нього. Місцем свого постійного проживання актор обрав місто Люберон в Аквітанії, на півдні Франції, де займається розведенням коней.

Окрім музики та роботи в кіно й на телебаченні Маршан займався боксом, спортивними перегонами на автомобілях (у складі Star Racing Team), парашутизмом^[8]

Ґі Маршан випустив книжки «Le Guignol des Buttes-Chaumont» (2007, автобіографія), «Un rasoir dans les mains d'un singe» («Бритва в руках мавпи», 2008), «Le Soleil des enfants perdus» («Сонце загублених дітей», 2012) та «Calme-toi, Werther !» («Заспокойся, Вертер», 2014).

Фільмографія (вибіркова)

Упродовж своєї кар'єри Ґі Маршан знявся в понад 100 кіно-, телефільмах, серіалах.

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1971	ф	Ромовий Бульвар	Boulevard du Rhum	Рональд
1972	ф	Такая красотка как я	Une belle fille comme moi	Роджер, відомий як Сем Голден
1975	ф	Кузен, кузина	Cousin cousine	Паскаль
1976	ф	Оберезно — очі!	Attention les yeux!	Боб Панзані
1976	ф	Супершахрай	Le grand escogriffe	Марсель
1976	ф	Акробат	L'acrobate	Робер Потьє, на прізвисько Рамон ле Гомін
1978	ф	Ніжний поліцейський	Tendre poulet	Беретті
1980	ф	Лулу	Loulou	Андре
1980	ф	Велика червона одиниця	The Big Red One	капітан Шап'є
1981	ф	Під попереднім слідством	Garde à vue	Марсель Бельмон, інспектор поліції
1981	ф	Крайній Південь	Plein sud	Макс Муано
1981	ф	Бездоганна репутація	Coup de torchon	Шавассон
1982	ф	Дурні на канікулах	Les sous-doués en vacances	Поль Мемфіс
1982	ф	Нестор Бурма, детектив-шок	Nestor Burma, détective de choc	Марк Кове
1983	ф	Смертельна поїздка	Mortelle randonnée	блідий чоловік
1983	ф	Кохання з першого погляду	Coup de foudre	Мішель Корський
1985	ф	Пограбування	Hold-Up	Жорж
1986	ф	Сімейна рада	Conseil de famille	Максимільян Фокон
1986	ф	Ненавиджу акторів	Je hais les acteurs	Егельгофер
1986	ф	Чоловіки, дружини, коханці	Les maris, les femmes, les amants	Бруно
1987	ф	Топитися заборонено	Noyade interdite	інспектор Лероє
1990	ф	Відчиніть, поліція! 2	Ripoux contre ripoux	інспектор Гі Бріссон
1991—2003	с	Нестор Бурма	Nestor Burma	Нестор Бурма
1996	ф	Небезпечна професія	Le plus beau métier du monde	Готьє, директор ліцею
1996	ф	Безрозсудний Бомарше	Beaumarchais l'insolent	учасник суду
1998	тф	Фуга в ре-мінорі	Fugue en ré	Лулу
2000	тф	Сюїта в ре-мінорі	Suite en ré	Лулу
2006	ф	Паризька історія	Dans Paris	Мірко, батько
2007	ф	Життя після нього	Après lui	Франсуа
2009	ф	Сімейне дерево	L'arbre et la forêt	Фредерік Мюллер
2011	тф	Резиденція	La résidence	Франсіс Сард
2013	ф	Дюна	La dune	Паоло
2014	ф	Наклеп	Calomnies	Гораціо
2014	ф	Мистецтво фуги	L'art de la fugue	Франсіс

Дискографія

• «Je cherche une femme» (березень 1969)
• «Guy Marchand chante Fragson» (січень 1970)
• «Guy Marchand» (липень 1979)
• «Le disque d'or de Guy Marchand» (1980 ?) збірка
• «Guy Marchand : 16 grands succès» (1982 ?) збірка
• «Master Serie: Guy Marchand» (1987) збірка
• «Claude Bolling & Guy Marchand» (1988)
• «Buenos Aires» (1995)
• «Marchand de rêves: Le meilleur de Guy Marchand» (квітень 1998) збірка
• «NostalGitan» (1998)
• «L'homme qui murmurait à l'oreille des femmes» (2000)
• «Demain j'arrête» (2002)
• «CD Story: Guy Marchand» (листопад 2003) збірка
• «Emilio» (квітень 2005)
• «Dernière vague» (жовтень 2006)
• «A Guy in blue» (травень 2008)
• «Aujourd'hui on s'taille» (лютий 2010)
• «Chansons de ma jeunesse» (вересень 2012/ Sony Music)

Визнання

Нагороди та номінації Гі Маршана^[9]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія Сезар
1981	Найкращий актор другого плану	Лулу	Номінація
1982		Під попереднім слідством	Перемога
1984		Кохання з першого погляду	Номінація
1988		Топитися заборонено	Номінація
2007		Паризька історія	Номінація