Гірнича промисловість Танзанії

Гірнича промисловість Танзанії.

Загальна характеристика

У країні видобувають алмази, фосфорити, золото. У 1990-х рр. в Танзанії було прийняте гірниче законодавство, одне з найліберальніших у світі, що створило в країні сприятливий інвестиційний клімат. Зокрема, не стягуються податки на прибутки гірничорудних компаній і мита на імпорт гірничого обладнання, а ліцензійні платежі за право розвідувальних робіт і освоєння родовищ мінімальні. При цьому країна має дешеву робочу силу і електроенергію та відрізняється зручно розташованими водними транспортними артеріями. У кінці ХХ ст. надходження до державного бюджету від гірн. промисловості зростали (1997 р. — 200 тис. дол., 1998 р. — 600 тис. дол.). Експорт продукції мінерально-сировинного сектора економіки Танзанії на межі ХХ-XXI ст. має чітку тенденцію до зростання (табл. 1). Асигнування на геологорозвідувальні роботи в 1998 становили 58 млн дол. або 13% від загальних в Африці.

Таблиця 1. — Динаміка танзанійського мінерального експорту (млн дол. США)

Мінерали	1998	1999	2000	2001
Алмази	12,11	32,35	45,75	30,55
Золото	3,34	38,95	120,53	262,6
Дорогоцінні камені	8,13	14,04	18,50	18,76
Інші мінерали (фосфорити тощо)	0,02	0,23	-	-
Разом	23,60	85,57	184,78	311,91

Окремі галузі

Золотодобувна підгалузь. Капіталовкладення в золотодобувний сектор країни за 1997–2002 рр. становили 720 млн дол. У 1998 р. компанії Resolute і Ashanti поставили до ладу золотодобувне підприємство Golden Pride на родовищі з достовірно підрахованими запасами в 84,0 т Au. Продовжувалося будівництво підприємств Geita компанії Ashanti і Bulyanhulu компанії Kahama Mining [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 97]. У 1999 р став до ладу золотодобувний рудник на родов. Ґолден-Прайд в поясі Нзега. У 2000 р. його продуктивність досягла 7 т золота. На родов Ґейта (Geita) за участю компаніями Ashanti Goldfields і AngloGold Ltd. (ПАР) побудовано гірничо-збагачувальний комбінат річною потужністю 15,5 т металу (переробка руди — 4 млн т/рік), який став до ладу у 2000 р. У перспективі компанії планують збільшення продуктивності збагачувальної фабрики до 7 млн т/рік. Робота комбінату розрахована на 12-20 років. [Mining Eng. (USA). — 2000. — 52, 7. — Р. 25; Mining Journal. 2000. V.334, № 8587]. У 2001 р. канадською компанією Barrick Gold Corp. був введений в дію рудник Булянхулу (Bulyanhulu), розташований за 100 км південно-західніше м. Мванза. Рудник включає шахту, кар'єр невеликої глибини, збагачувальну фабрику. Стартова річна продуктивність підприємства 8-9 т золота, з 2003 р — 12 т зі зростанням потужності до 25 т золота на рік [African Mining. 2000. V.5, № 5]. В середині 2001 р. почалося розкриття руд кар'єром на родовищі Північна Мара (австралійська компанія East African Gold Mines). З вересня 2002 р планується добувати до 5.3-5.8 т золота на рік і поступово нарощувати річну потужність підприємства до 7-8 т. Компанії Pangea Goldfields Inc. і Barrick Gold Corp. ведуть будівництво добувного підприємства, яке буде відпрацьовувати родовище Ґолден-Рідж кар'єром, а вилучати золото методом купчастого вилуговування; проектна потужність — до 9 т золота на рік. Підприємство стає до ладу в кінці 2002 р.

Таким чином, в Танзанії в недалекому майбутньому очікується різке збільшення видобутку золота. Якщо з введенням в експлуатацію родовищ Ґолден-Прайд і Гейта видобуток золота в 1998 і 1999 рр. становив, відповідно, 5.5 і 9.2 т, то з виходом їх на планову продуктивність і з пуском нових підприємств (Булянхулу, Північна Мара, Ґолден-Рідж і інш.) в 2000 р. в країні було видобуто вже близько 18.5 т металу, а в 2001 р — 35 т. Таким чином Танзанія в 2001 р займає 3-є місце з видобутку золота на континенті, витісняючи Малі на 4-е місце. Передбачається, що в середині першого десятиріччя XXI ст. Танзанія буде видобувати щорічно до 45 т золота.

Див. також

• Корисні копалини Танзанії,
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Танзанії,
• Природа Танзанії,
• Економіка Танзанії.

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.