Гірнича промисловість Австрії

Гірнича промисловість Австрії на початку XXI ст. продовжувала скорочуватися. Причини — виснаження родовищ, конкуренція, недостатня економічна ефективність тощо. В Австрії добувають буре вугілля, нафту, залізні, свинцево-цинкові, стибієві та мідні руди, магнезит та іншу мінеральну сировину (див. табл.). В структурі галузі основне місце належить паливній, гірничо-рудній та гірничо-хімічній промисловості. Обсяг виробництва гірничовидобувної промисловості Австрії в 1997 р. оцінюється в 6 млрд австрійських шилінгів. В країні діяло близько 100 гірничодобувних підприємств (44 % — шахт, 56 % — кар'єрів) з числом зайнятих близько 4,5 тис. осіб. Але користуючись з власних сировинних ресурсів Австрія задовольняє лише незначну частину своїх потреб. Імпортується понад 90 % вугілля, близько 80 % нафти, 60 % природного газу, основна частина руд. Експортуються графіт, тальк, магнезит, кухонна сіль і деякі промислові мінеральні напівфабрикати.

Видобуток мінеральної сировини в Австрії (в тоннах)

Мінеральна сировина	1999	2000	2001
Буре вугілля	1 137 388	1 254 605	1 193 970
Залізні руди і залізисті слюди	1 751 946	1 859 449	1 843 275
Вольфрамові руди	410 136	416 456	465 868
Гіпс	898 830	825 077	790 478
Ангідрит	100 374	120 967	138 745
Графіт	2 635	669	116
Тальк і тальковий сланець	129 576	133 060	137 776
Каолін	152 457	118 508	89 632
Нафтовий сланець	496	440	408
Магнезит	748 635	725 832	680 534
Доломіт	7 968 072	7 152 245	6 171 999
Глина	1 994 598	1 416 201	1 734 964
Кварцовий пісок і кварцовий гравій	6 851 292	6 984 557	5 045 387
Кварц і кварцит	409 919	372 062	401 538
Вапняк і мармур	26 408 576	23 823 529	23 799 657
Мергелі	1 422 684	1 558 742	1 568 508
Гнейси	-	-	2 152
Сірка (при нафтоочистці)	9 468	9 646	10 912
Сіль тверда	1 481	1 280	1 384
Соляні розсоли, м³	2 691 968	3 129 653	2 986 153
Сира нафта	962 393	970 513	957 472
Природний газ, м³	1 740 652	1 804 736	1 954 423
Діабаз	5 200 771	4 933 202	4 689 785

Паливні корисні копалини. Нафта, вітчизняна й імпортна, є найважливішим джерелом енергії Австрії. Пік видобутку нафти припадає на 1955 рік (3,5 млн т), після чого відбувалося постійне зниження обсягу видобутку. У 1990-ті роки щорічно добувалося близько 1,1 млн т нафти.

У 2003 році австрійська компанія OMV зробила найбільше за останні 25 років нафтогазове відкриття на території Австрії. Розвідувальна свердловина Ердпресс-1 (Erdpress 1) в районі містечка Вайнфіртель (Weinviertel), Нижня Австрія, розкрила поклади із видобувними запасами близько 500 тис. т нафти і 200 млн м³ газу, що становить майже 1/3 річного видобутку вуглеводнів у країні (14 млн барелів у.о.). Початок видобутку очікується в кінці 2003 року. Початковий рівень видобутку визначений в 40-50 т/добу. Видобуток розраховано на 15-20 років. Компанія розраховує збільшити видобуток нафти і газу в 2008 році до 160 тис. барелів/добу, але це буде досягнуто головним чином завдяки зарубіжному видобутку; в Австрії видобуток залишиться на досягнутому рівні.

Вугілля. Австрія щорічно ввозить близько 3 млн т кам'яного вугілля. Імпортується також природний газ. Обсяг видобутку власного лігніту поступово скорочується (в 1991 його було видобуто лише 1,7 млн т).

Інші корисні копалини. У 1995 було видобуто близько 2,1 млн т залізняку (основне родовище Ерцберґ), близько 800 тис. т магнезитової руди, близько 250 тис. т свинцево-цинкових руд. Добуваються невеликі кількості глини, каолін, кухонна сіль, мідні, стибієві й свинцево-цинкові руди, гіпс тощо.

Наукові заклади. Підготовка кадрів, друк

Див. Гірнича наука, освіта та преса Австрії

Див. також

• Геологія Австрії
• Корисні копалини Австрії,
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Австрії
• Економіка Австрії.

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.