Гігабіт

Гігабіт — одиниця вимірювання двійкової інформації при передачі цифрових даних або збереженні. Приставка гіга (символ Г) визначається в Міжнародній системі одиниці (SI) як множник 10⁹ (1 мільярд, коротка шкала),^[1] і таким чином

1 гігабіт = 10⁹біт = 1000000000біт.

1000 103 кбіт кілобіт 10002 106 Мбіт мегабіт 10003 109 Гбіт гігабіт 10004 1012 Тбіт терабіт 10005 1015 Пбіт петабіт 10006 1018 Ебіт ексабіт 10007 1021 Збіт зетабіт 10008 1024 Йбіт йотабіт	1024 210 Кібіт кібібіт Кбіт кілобіт 10242 220 Мібіт мебібіт Мбіт мегабіт 10243 230 Гібіт гібібіт Гбіт гігабіт 10244 240 Тібіт тебібіт - 10245 250 Пібіт пебібіт - 10246 260 Eibit ексбібіт - 10247 270 Зібіт зебібіт - 10248 280 Yibit йобібіт -

Гігабіт позначається як Гбіт або Гб.

Оскільки розмір одного байта дорівнює 8 біт, 1 Гбіт містить 125 мегабайт (МБ) або приблизно 119 мебібайт (Міб).

Див. також

• Префікси одиниць вимірювання
• Гігабайт
• Гігабітний Ethernet

Примітки

1. The NIST Reference on Constants, Units, and Uncertainty: SI prefixes. Архів оригіналу за 2 травня 1998. Процитовано 2 листопада 2016.