Loading AI tools
німецький адмірал З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гюнтер Лютьєнс (нім. Günther Lütjens, 25 травня 1889, Вісбаден — 27 травня 1941) — німецький військовий моряк, адмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Гюнтер Лютьєнс | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Günther Lütjens | ||||||||||||||||||||||
 Капітан-цур-зее Лютьєнс (1934). | ||||||||||||||||||||||
| Народився | 25 травня 1889[1][2] Вісбаден, Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецький Райх | |||||||||||||||||||||
| Помер | 27 травня 1941[1][2] (52 роки) Атлантичний океан, міжнародні води ·загиблий у бою | |||||||||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Третій Райх | |||||||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер ВМФ | |||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||||||||
| Роки активності | з 1907 | |||||||||||||||||||||
| Військове звання |  Адмірал | |||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||
Народився і виріс в родині звичайного торговця. Бажав стати військовим і 1907 року вступив до училища військово-морського флоту. Закінчив училище в 1910 році двадцятим у списку зі 160 кадетів, які навчалися на курсі. Через 3 роки після закінчення училища йому присвоїли звання лейтенанта.
На початку своєї кар'єри, під час Першої світової війни, воював на міноносцях. У 1929 році очолив 1-ю флотилію міноносців. Через рік очолив управління особового складу Військово-морського управління. У 1934 році отримав під своє командування легкий крейсер Karlsruhe. У 1935 році знову був поставлений на штабну роботу — начальником штабу Північноморського військово-морського району. 16 березня 1936 року взяв на себе управління особового складу верховного командування ВМС Німеччини.
У 1938 році Еріх Редер затвердив Гюнтера Лютьєнса командувачем німецькими розвідувальними силами. У наприкінці 1939 року контр-адмірал взяв участь у мінуванні прибережних вод Великої Британії. Під час Норвезької операції замінив хворого командувача флотом Вільгельма Маршалла. 8 квітня з «Шарнгорстом» і «Гнейзенау» вийшов у море, для того щоб відвернути англійські кораблі від норвезького узбережжя. 10 есмінців в супроводі лінкорів прямували в Нарвік для захоплення порту. У бою з лінійним крейсером «Рінаун», «Гнейзенау» отримав серйозні пошкодження. Не дочекавшись есмінців, які були або повністю знищені, або заблоковані англійцями в Нарвіку, Лютьєнс успішно повернувся на базу.
20 червня 1940 року одержав чергове підвищення, змінивши В. Маршалла на посаді командувача німецьким флотом.
20 червня 1940 року, за наказом Верховного командування Крігсмаріне, ескадра, що складалася з важких крейсерів «Гіппер», «Нюрнберг», «Гнейзенау» і есмінця, під командуванням Гюнтера Лютьєнса вийшла з Тронгейма, але вже наступного дня в 40 милях на північний-захід від Нур-Треннелаг, «Гнейзенау» був серйозно пошкоджений в лівий борт торпедою з британського підводного човна "Клайд", що зірвало операцію з перехоплення союзних конвоїв.
У грудні 1940 року Гюнтерн Лютьєнс знову вирушив у плавання на «Шарнгорсті» й «Гнейзенау», але потрапив у шторм. Обидва кораблі отримали невеликі пошкодження. У березні 1941 року йому вдалося прорватися до Північної Атлантики і потопити 13 суден і транспортів, після чого повернувся до Бреста.
26 квітня Гюнтер Лютьєнс отримав наказ ОКМ вирушити в Атлантику з лінкором «Бісмарк» і важким крейсером «Принц Ойген». 18 травня 1941 року кораблі вийшли в море. 22 травня їх виявила англійська авіація.[джерело?] 24 травня у Данській протоці стався бій, під час якого «Бісмарк» потопив лінійний крейсер «Худ» — гордість тодішнього британського флоту[джерело?]. «Худ» затонув через 13 хвилин після початку бою, який тривав з 05:50 до 06:03 за місцевим часом[3]. Німецькі кораблі також завдали пошкоджень лінійному кораблю «Принц Уельський», який змушений був вийти з бою, прикрившись димовою завісою. Таким чином група Лютьєнса прорвалася в океан, але на «Бісмарку» було пошкоджено паливні баки й палива лишалося обмаль, а елемент несподіваності (для полювання на ворожі конвої в Атлантиці) було втрачено. Виходячи з цього адмірал Лютьєнс дійшов висновку, що для «Бісмарка» подальший похід не має сенсу. Він вирішив повернути до берегів Франції, де поставити крейсер на ремонт.
Водночас, за персональним наказом Вінстона Черчилля, Домашній Флот влаштував полювання на «Бісмарка». Після полудня 26 травня британський розвідувальний літак «Каталіна» виявив «Бісмарк» за масляним слідом. 26 травня англійські палубні торпедоносці з «Арк Рояла» почали атакувати «Бісмарк», на якому перебував Гюнтер Лютьенс, і пошкодили стерновий механізм лінкора. Вранці 27 травня підійшли британські лінкори з кораблями підтримки. Гюнтер Лютьєнс разом зі штабом піднявся на капітанський місток. Після запеклого двогодинного бою «Бісмарк» затонув. Імовірно, Лютьєнс загинув від влучання снаряду в капітанський місток.
Вільгельм Маршалл висловив думку, що Лютьєнс і командир корабля капітан-цур-зее Ернст Ліндеманн категорично відмовилися рятуватися.
Про Гюнтер Лютьєнса добре відгукувалися всі, хто його знав, але в історію він увійшов як малоздібний і невдалий командувач флотом. Великими його недоліками були недооцінка ворожої авіації як потенційної загрози для великих бойових кораблів, грубе порушення елементарних принципів радіобезпеки і рабське підпорядкування вищому командуванню. Один із сучасників Гюнтера, відставний морський офіцер, писав: «Лютьєнс — втілення командира, чиї здібності були принесені в жертву субординації.»[4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
