Ґрюнгорн

Ґрюнгорн або Великий Ґрюнгорн (нім. Gross Grünhorn, тобто «Велика зелена вершина») — це гора висотою 4 043,5 м.н.м. в Бернських Альпах, розташована в кантоні Вале.

Ґрюнгорн Grosses Grünhorn
Вид від прихистку Finsteraarhornhütte на східну сторону Ґрюнгорну Вид від прихистку Finsteraarhornhütte на східну сторону Ґрюнгорну
46°31′55.200000099987″ пн. ш. 8°4′39.792000099998″ сх. д.
Країна	Швейцарія
Регіон	Кантон Вале
Система	Бернські Альпи
Тип	гора
Висота	4 043,5 м
Висота відносна	305 м[1]
Ізоляція	2,5 км
Перше сходження	07 серпня 1865
Маршрут	по льодовиках
Ґрюнгорн Ґрюнгорн (Швейцарія)
Ґрюнгорн у Вікісховищі

Опис

Гора розташована на хребті між двома найбільшими льодовиками Альп: Алеч на захід та Фішер на схід. На південь від Ґрюнгорну розташована гора Великий Ванненгорн, а на північ — Великий Фішергорн.

Гора складена з амфіболітової породи, яка містить зелені амфіболи, що і дало горі її назву.

Альпінізм

Історія підкорення

Ґрюнгорн (в центрі) з півночі

Перше сходження на гору відбулося 07 серпня 1865 року по західному схилу. Його здійснили бернський мінералог Едмунд фон Фелленберг з провідниками Перером Міхелем, Петером Еггером та Петером Інебнітом.^[2][3] Вони почали сходження з Поля вічного снігу (нім. Ewigschneefeld), рукава Алецького льодовика і успішно досягли вершини, незважаючи на надзвичайно погані природні умови. Ті ж самі альпіністи за рік до того намагалися здійснити сходження, але досягли тільки меншої за висотою дочірньої вершини Ґрюнеґґгорн.^[4]

Маршрут по північно-східному хребту був вперше пройдений 26 серпня 1913 року Д.фон Бетманом-Гольвегом та О. Суперсаксо. Влітку 1950 року, Г. ван дер Лек піднявся по західному схилу. Західна колона була вперше підкорена К. Блумом та У. Фраєм 27 серпня 1967 року.^[4]

Маршрути

Сучасний стандартний маршрут (найлегший підйом) веде від гірського прихистку нім. Konkordiahütte (2 850 м.н.м.) через Ґрюнеґґгорн (3 863 м.н.м.) та південно-західний кряж. До прихистку можна дістатися від селища Фіш (1 049 м.н.м.).

Див. також

• Юнгфрау-Алеч (Світова спадщина ЮНЕСКО)

Примітки

1. http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [Архівовано 2009-07-09 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo
2. Dumler, Helmut and Willi P. Burkhardt, The High Mountains of the Alps, London: Diadem, 1994, p. 49
3. Edmund von Fellenberg: Breithorn und Gross-Grünhorn. In: Jahrbuch des Schweizer Alpenclub 1866. Seite 293–328, Verlag des Jahrbuchs der Expeditionen des S.A.C., Bern 1866 (online [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.])
4. Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt, Les 4000 des Alpes, ISBN 2-7003-1305-4

Посилання

• Ґрюнгорн на Hikr [Архівовано 25 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Великий Ґрюнгорн на 4000er.de [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Великий Ґрюнгорн на SummitPost [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Helmut Dumler und Willi P. Burkhardt: Viertausender der Alpen. Bergverlag Rother, München 2001, ISBN 3-7633-7427-2.