Груша

Груша — плід дерева груша звичайна (лат. Pyrus communis). Достигає в помірних широтах восени, рідше наприкінці літа. У тепліших широтах достигає швидше. Плід містить багато соку. Найчастіше форма нагадує яблуко із конусом зверху.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Груша (значення).

Груша
Колір	жовтий і зелений
Вуглецевий слід	0,3 кілограм еквівалента вуглекислого газу на кілограм[1]
Водний слід	922 кубічний метр на тонну[2]
Енергетична цінність	243 джоуль[3]
Виробляється з	P. communis і груша
Груша у Вікісховищі

Груша багата на прості цукри, особливо фруктозу. Поширеність калію робить її придатною для гіподичної дієти (тобто дієти з низьким вмістом натрію).

Груша. Квіти

Груша весною

Плоди з'являються з кінця липня і зберігаються ще 3-4 місяці в холодильнику. Отже, груша доступна протягом більшої частини року. Її споживають сирою або готують у цукровому сиропі. У промисловості використовують насамперед для виробництва соків та сиропів.

Сорти

Існують різні сорти груші:

• • Абат
  • Лісова красуня
  • Анджу
  • Бона-Луїза
  • Вільямс
  • Гійот
  • Дюрандо
  • Китайський сорт
  • Коміс
  • Конференц
  • Лимонка — стародавній український сорт
  • Неші
  • Пакхам
  • Польський сорт
  • Роша
  • Тріумф
  • Улюблениця Клаппа

Цікаві особливості та факти

Спостереження садівників показують, що груша і ялівець погано уживаються в саду у випадку, якщо знаходяться поряд. Ялівець і груша є носіями одного і того ж виду грибка (лат. Gymnosporangium sabinae), що спричиняє захворювання на іржу груші та ялівцю. В певному сенсі їхнє сусідство має алелопатичні ознаки — насадження ялівцю у грушевому саду можуть призвести до поширення іржі груші, втрати продуктивності грушевого саду і навіть його поступової загибелі^[4][5].

Груші добре відображені у народному фольклорі, наприклад, дитячі ігри “Грушка” ще зараз практикують в Україні. Груша символізує дівоцтво та з любов’ю оспівана у народних українських піснях: «На городі грушка та грушка», «У саду розкішна груша», «Ой піду я попід сад, чи не впаде грушка», прислів’ях та приказках.^[6]