Грицишин Віталій Зіновійович

Віта́лій Зіно́війович Грици́шин (нар. 21 липня 1982(19820721) року, м. Павлоград, Дніпропетровська область  — 5 вересня 2020 року, смт Верхньоторецьке, Ясинуватський район, Донецька область) — старший солдат 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас» 54-ї окремої механізованої бригади імені Гетьмана Івана Мазепи Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Віталій Зіновійович Грицишин
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	21 липня 1982(1982-07-21) Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	5 вересня 2020(2020-09-05) (38 років) Верхньоторецьке, Очеретинська селищна територіальна громада, Покровський район, Донецька область, Україна (підрив на вибуховому пристрої)
Поховання	Павлоград
Військова служба
Роки служби	2015—2020
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр  46 ОШБ «Донбас»
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грицишин.

Із життєпису

Народився 12 липня 1982 року в Павлограді, закінчив Павлоградську середню школу № 17^[1].

Мобілізований на військову службу в 2015 році, служив у 93-й окремій механізованій бригаді. Після завершення служби, в 2016 році, підписав контракт зі Збройними силами України^[2].

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей від 2015 року.

Загинув 5 вересня 2020 року біля смт Верхньоторецьке внаслідок вибуху на мінному полі ворога під час гасіння пожежі. Разом з Грицишиним загинув старший сержант цього ж підрозділу Володимир Хоменко. Військовослужбовці залишились відрізані вогнем від основних сил в, так званій, «сірій зоні».

Похований 8 вересня 2020 року в Павлограді, на Єврейському цвинтарі. Прощання відбулось на подвір'ї Будинку культури ветеранів^[3]. Залишились батьки, брат, дружина та син^[4].

Нагороди та відзнаки

• 6 грудня 2020 року, Указом Президента України №537/2020, — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[5].

Див. також

• 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»
• 46-й окремий штурмовий батальйон «Донбас»
• Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з липня 2020 року)

Примітки

1. Загиблого під час гасіння пожежі на Донбасі воїна Віталія Грицишина поховають 8 вересня в Павлограді. https://censor.net/. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
2. Війна, якої «немає»: історії та фото Героїв, що загинули на Донбасі у вересні. https://plus.obozrevatel.com/. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
3. Загиблого під час гасіння пожежі на Донбасі воїна 54-ї ОМБ Віталія Грицишина поховали в Павлограді. https://censor.net/. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
4. Втрати вересня. У перший місяць осені на Донбасі загинули п’ятеро захисників України. https://tyzhden.ua/. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
5. Указ Президента України №537/2020 "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України". Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.