Григор'єва Любов Гнатівна

Любов Гнатівна Григо́р'єва (до шлюбу Стелецька; 30 вересня 1910, Лубни — 21 січня 1991, Київ) — українська радянська художниця; член Спілки художників України з 1944 року.

Григор'єва Любов Гнатівна
Народження	17 (30) вересня 1910 Лубни, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть	21 січня 1991(1991-01-21) (80 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Навчання	Київський інститут пролетарської мистецької культури (1932)
Діяльність	художниця
Вчитель	Єлева Костянтин Миколайович, Рокицький Микола Андрійович, Колос Сергій Григорович і Кричевський Федір Григорович
Працівник	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка
Член	Національна спілка художників України
Батько	Стеллецький Гнат Якович
У шлюбі з	Григор'єв Сергій Олексійович
Діти	Григор'єва Галина Сергіївна і Григор'єва Майя Сергіївна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. .

Біографія

Народилася 17 [30] вересня 1910(19100930) року в місті Лубнах (нині Полтавська область, Україна) в родині археолога Гната Стеллецького.

Протягом 1928—1932 років навчалася у Київському художньому інституті у Костянтина Єлеви, Сергія Колоса, Федора Кричевького. Дипломна робота — ескізи малюнків для тканин (керівник Микола Рокицький).

Впродовж 1939—1941 років викладала у Київській художній школі. Під час німецько-радянськї війни виконувала плакати на політичні та побутові теми. У 1944—1958 роках продовжила викладати у Київській художній школі. Працювала у журналах «Жовтеня» (від 1928 року), «Малятко» (з 1960 року), «Барвінок», «Піонерія», видавництвах «Веселка» і «Молодь».

Була одружена з художником Сергієм Григор'євим. Мати художниць Галини та Майї Григор'євих, бабуся художників Івана Григор'єва й Ольги Гуцу.

Жила в Києві, в будинку на вулиці Хрещатику № 13, квартира № 11. Померла в Києві 21 січня 1991 року. Похована на Байковому кладовищі.

Творчість

Працювала в галузі станкового і декоративного живопису, станкової і книжкової графіки. Серед робіт:

картини

• «Літній пейзаж» (1972);
• «Осінній мотив» (1974);
• «Осінній букет» (1980);
• «Червоні квіти» (1982);
• «Зима» (1985);
• «Весняна повінь» (1990).

ілюстрації та оформлення до дитячих книг

• «Дружба» Павла Безпощадного (1951);
• «Українські народні казки» (1956);
• «Довге ім'я» Івана Неходи (1957);
• «Байки», «Зимова пісенька Леоніда Глібова (1958);
• «Казка про веселого метелика» Наталії Забіли (1959);
• угорські казки «Чарівник Бірібі» (1960);
• «Червона шапочка» Шарля Перро (1960);
• «Незвичайні пригоди Карика і Валі» Яна Ларрі (1961);
• збірки африканських народних казок «Добра порада» (1963);
• «Квітка-семибарвиця» Валентина Катаєва (1963);
• «Японські народні казки» (1964);
• «Як у Чубасика сміх вкрали» Лариси Письменної (1965);
• індонезійська казка «Кокосовий горіх» (1966);
• «Перший крок» Наталії Забіли (1968);
• «Журавель-журавлик» Андрія Малишка (1970).

написала й проілюструвала дитячі книжки

• «Якого кольору небо» (1963, Київ);
• «Діти різних народів» (1968, Київ, «Веселка», 72 сторінки, формат А4);

Брала участь у республіканських виставках з 1935 року.

Література

• Григор'єва (Стелецька) Любов Гнатівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 119.;
• Григор'єва (Стелецька) Любов Гнатівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Григорьева-Стелецкая, Любовь Игнатьевна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1976. — Том 3 (Георгадзе—Елгин). С. 185. (рос.);
• В. М. Ханко. Григор'єва-Стелецька Любов Гнатівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.