Колос Сергій Григорович

Сергій Григорович Колос (26 вересня (8 жовтня) 1888(18881008), Санкт-Петербург — 19 грудня 1969, Київ) — український мистецтвознавець, маляр, громадський діяч, майстер художнього ткац­­тва, графік і педагог. Автор творів декоративно-ужиткового мистецтва, дослідник українського народного мистецтва.

Колос Сергій Григорович
Народження	8 жовтня 1888(1888-10-08) Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	19 грудня 1969(1969-12-19) (81 рік)
	Київ
Країна	УНР  Українська Держава  СРСР
Діяльність	художник, мистецтвознавець
Відомі учні	Григор'єва Любов Гнатівна, Грибань Надія Павлівна, Давиденко Зоя Костянтинівна, Ганжа Людмила Степанівна, Щербак Василь Артемович, Машкевич Олег Львович, Кислякова Галина Тихонівна, Онищенко Ксенія Петрівна, Шапран Надія Сергіївна, Охримович Зінаїда Дмитрівна, Гізлер Галина Георгіївна, Глухенька Наталія Олександрівна, Грох Микола Никифорович і Француз Олена Йосипівна
У шлюбі з	Гізлер Галина Георгіївна
Діти	Колос Ганна Сергіївна

Біографія

Художню освіту здобував у Неаполі, Ніцці, Мюнхені та в Українській академії мистецтв у Києві (у Михайла Бойчука).

Після закінчення 1906 року морського кадетського корпусу він поступив до Лісового інституту. Через рік був виключений з інституту через політичні мотиви. З 1910 року переїжджає в Україну. Під час навчання у Львівському університеті він познайомився з Іваном Франком, іншими діячами української культури. Подорожі Карпатами розбудили інтерес до народної творчості. Під час революційних подій 1917 року Сергій Колос проявив громадянську активність: був членом президії Українського національного конгресу та членом Центральної Ради.

1919 року працював над розписами Луцьких казарм і над оформленням театру опери та балету до 1-го Всеукраїнського з'їзду волосних виконкомів у Києві.

Його педагогічна діяльність розпочалася у 1920-х роках, коли він, ще студентом-старшокурсником, викладав на підготовчих курсах Української академії мистецтв. Також Сергій Колос був головою Студентської Ради, першого органу студентського самоврядування в Українській академії мистецтв, та секретарем Академії. Зразу ж після закінчення навчання він, продовжуючи працювати секретарем, викладав живопис, малюнок та композицію, також працював в Київських текстильних майстернях. Після реорганізації вишу і створення нових фахових відділень на факультеті живопису з 1925 до 1930 року очолював текстильне відділення. Сергій Колос був головою Текстильно-фахової предметової комісії Київського художнього інституту, секретарем фахової Комісії Художньо-промислового факультету.

З 1921 року — художник навчально-ткацьких майстерень у Дігтярах на Чернігівщині.

Могила Сергія Колоса та його родини, Байкове кладовище

В основу своєї педагогічної методики Сергій Колос поклав принципи, розроблені його вчителем. Наслідуючи Михайла Бойчука у ґрунтовному вивченні доробку традиційного народного мистецтва, Колос написав ряд наукових праць і виступав у періодиці. Співавтор альбому «Вбрання» з серії «Українське народне мистецтво».

Помер на 82-му році життя 19 грудня 1969 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі.

Родина

• Дружина — художниця Галина Гізлер (1906—1983).
• Донька — архітекторка Ганна Колос (1929—2020).
  • Онука — художниця Анничка Колос (нар. 1969).
  • Зять — художник, архітектор Валентин Бавиловський (1932—2022).

Вшанування пам'яті

• У Києві на його честь названо вулицю.

Джерела

• Н. Г. Крутенко. Колос Сергій Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
• Климович Наталія (8 жовтня 2023). До 135-річчя від дня народження мистецтвознавця, художника і педагога Сергія Колоса. csamm.archives.gov.ua. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Архів оригіналу за 10 жовтня 2023. Процитовано 14 грудня 2023.

Посилання

• Цей день в історії. Події та люди. experts.in.ua. Всеукраїнська експертна мережа. 8 жовтня 2008. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 14 грудня 2023.