Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Перельман Григорій Якович (13 червня 1966, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський математик єврейського походження, автор доведення гіпотези Пуанкаре. Кандидат фізико-математичних наук. Працював у Ленінградському відділенні Математичного інституту імені Стєклова (Санкт-Петербург), викладав у ряді університетів США. З 2003 не працює, не спілкується зі сторонніми.
Перельман Григорій Якович | |
---|---|
рос. Григорий Яковлевич Перельман | |
Народився | 13 червня 1966 (58 років) Ленінград, СРСР |
Місце проживання | Санкт-Петербург |
Країна | СРСР, Росія |
Діяльність | математик |
Alma mater | мех.-мат. факультет Ленінградського державного університету |
Галузь | Математика |
Заклад | St. Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd[1][2] Courant Institute of Mathematical Sciences, NYUd Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук Університет Каліфорнії (Берклі) |
Науковий керівник | Александров Олександр Данилович і Yuri Buragod |
Вчителі | Александров Олександр Данилович |
Відомий завдяки: | доведення гіпотези Пуанкаре |
Батько | Yakov Perelmand[3] |
Мати | Lyubov Steingoltsd[3] |
Брати, сестри | Elena Perelmand |
Нагороди | |
Перельман Григорій Якович у Вікісховищі |
Народився 13 червня 1966 в Ленінграді, в родині інженера-електрика, який у 1993 емігрував до Ізраїлю. Мати залишилася в Санкт-Петербурзі, працювала вчителькою математики в ПТУ[4]. Перельман закінчив 239-ту фізико-математичну школу міста Ленінграда. У 1982 у складі команди радянських школярів завоював золоту медаль на Міжнародній математичній олімпіаді, що проходила в Будапешті. У 1982 зарахований на математико-механічний факультет Ленінградського державного університету без іспитів. Перемагав на факультетських, міських і всесоюзних студентських математичних олімпіадах. Усі роки навчався тільки на «відмінно». Отримував Ленінську стипендію. Університет закінчив із відзнакою[5].
Вступив до аспірантури при Ленінградському відділенні Математичного інституту імені В. А. Стєклова. Науковим керівником Перельмана був академік Олександр Данилович Александров[6]. Захистивши кандидатську дисертацію, залишився працювати в інституті старшим науковим співробітником[5]. У 1992 Нью-Йоркський університет і університет Стоні-Брук запросили Перельмана до себе на семестр. У 1993 Перельман продовжив викладання і наукову роботу в Берклі[7]. У 1996 повернувся до Санкт-Петербурга, де працював у рідному Математичному інституті імені Стєклова[5]. Вивчав роботи по потоках Річчі Річарда Гамільтона (англ. Richard Hamilton), організовував семінари[7]. Перельман став відомий своїми роботами з теорії просторів Александрова, зумів довести ряд гіпотез[7].
Всесвітньо відомим Григорій Перельман став, коли у листопаді 2002 — липні 2003 розмістив на сайті arXiv.org три препринти наукових статей, що у гранично стислому вигляді містили рішення одного з випадків гіпотези геометризації Вільяма Терстона, що слугує доказом гіпотези Пуанкаре — однієї з фундаментальних задач математики. Також навів метод вивчення потоку Річчі, що отримав назву теорії Гамільтона — Перельмана[8]. Спроб офіційної публікації своїх робіт Перельман не робив[7].
У 2003 прочитав у США серію лекцій, присвячених своїм роботам, після чого повернувся до Санкт-Петербурга та оселився у квартирі своєї матері в Купчино.
У грудні 2005 залишив свою посаду чільного наукового співробітника лабораторії математичної фізики в Математичному інституті та повністю перервав контакти з колегами[7].
До 2006 вийшло кілька робіт авторитетних математиків, які визнають справедливість висновків Перельмана. Було присуджено медаль Філдса «за внесок у геометрію і революційні досягнення розуміння аналітичної та геометричної структури потоку Річчі», але він від неї відмовився. Він заявив, що розпрощався з науковим товариством і більше не вважає себе професійним математиком[7]. У грудні 2006 доказ теорії Пуанкаре журнал Science назвав головним науковим проривом року[9]. 18 березня 2010 Математичний інститут Клея, попри те, що роботи так і не були опубліковані в рецензованих журналах, присудив премію тисячоліття за доведення гіпотези Пуанкаре Григорію Перельману[10]. Призовий фонд премії становить 1 млн доларів США. Перельман відмовився від премії[11]. Перельман офіційно повідомив Інститут Клея про остаточну відмову від премії, назвавши причиною відмови незгоду з несправедливими рішеннями математичного товариства. Він підкреслив, що його внесок у доказ гіпотези Пуанкаре був не більший, ніж внесок Гамільтона[12]. У червні 2010 Інститут Клея провів церемонію вручення премії з врученням символічного сертифіката російському математику Михайлу Громову і Франсуа Пуанкаре, онукові Анрі Пуанкаре.
У вересні 2011 інститут Клея вирішив направити 1 млн доларів на стипендії молодим обдарованим математикам[13]. У тому ж місяці вчена рада Санкт-Петербурзького відділення інституту імені Стєклова висунула кандидатуру Перельмана в академіки Російської академії наук[14], однак учений ніяк не відреагував на цю ініціативу і до списку кандидатів в академіки не потрапив[15].
2014 року засоби масової інформації повідомили про те, що Григорій Перельман переїхав жити до Швеції, отримавши робочу візу на 10 років, але залишившись громадянином Росії. Причини переїзду називаються різні — як отримання високооплачуваної роботи, так і переїзд до родичів.[16][17][18]
Існує помилкове судження, що Григорій Перельман є сином Якова Перельмана — відомого радянського популяризатора науки. Це не відповідає дійсності, оскільки Яків Перельман помер за понад 20 років до народження Григорія.
На честь математика названо астероїд 50033 Перельман.
В опублікованому в жовтні 2007 газетою The Sunday Telegraph списку 100 геніїв сучасності Григорій Перельман поділив з бразильським архітектором Оскаром Німейєром (Oscar Niemeyer) і американським композитором-мінімалістом Філіпом Глассом (Philip Glass) 9 місце[19].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.