Горлова Аліна Едуардівна

Алі́на Едуа́рдівна Го́рлова (англ. Alina Gorlova; нар. 1992, Запоріжжя) — українська кінорежисерка і сценаристка, членкиня Української кіноакадемії (2017), заслужена діячка мистецтв України (2021).^[2]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горлова.

Горлова Аліна Едуардівна
На брифінгу 19 листопада 2019 р.
Народилася	1992(1992) Запоріжжя
Громадянство	Україна
Місце проживання	Київ
Діяльність	кінорежисерка і сценаристка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Членство	Українська кіноакадемія і Європейська кіноакадемія[1]
Нагороди
IMDb	ID 5596313
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

2008—2012 — навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

2010 — пройшла Навчальний семінар з кінорежисури, роботи з актором та драматургії з Кшиштофом Зануссі.

Є режисером-постановником і режисером монтажу. Знімає документальне кіно, ігрові короткометражні фільми, соціальні і комерційні рекламні ролики, створює візуалізації для театральних постанов і арт-інсталяцій.

Фільмографія

ігрові короткометражні

• 2008 — «Вітер тексту»
• 2009 — «Простий механізм щастя»
• 2010 — «Обов'язки»
• 2011 — «Пересадка серця», екранізація однойменного оповідання Рея Бредбері
• 2012 — «Babushka»
• 2012 — «Перший крок у хмарах», кінокомпанія «Директорія-кіно»
• 2019 — «Солітюд» (продюсер)

документальні

• 2016 — «Холодний Яр. Інтро», фільм-імпресія
• 2017 — «Невидимий батальйон», спільно з Іриною Цілик і Світланою Ліщинською
• 2018 — «Явних проявів немає», повнометражний документальний фільм (саундтрек Ptakh_Jung)
• 2020 — «Цей дощ ніколи не скінчиться»^[3][4]

Визнання

• 2011 — Ґран-прі Міжнародного фестивалю «Кінокімерія» за найкращий студентський фільм («Пересадка серця»)
• 2013 — Четвертий міжнародний фестиваль авторського кіно «Кінолікбез» у Барнаулі: Срібний Жан-Люк «Сила слова» за найкращий сюжет^[5]
• 2016 — на Одеському кінофорумі фільм «Холодний Яр. Інтро» номіновано на «Найкращий український повнометражний фільм» та «Найкращий європейський документальний фільм»
• 2018 — перемогла у конкурсі DOCU/Право на «Docudays UA» з фільмом «Явних проявів немає»
• 2018 — фільм «Явних проявів немає» відзначений журі каналу «MDR-Mitteldeutscher Rundfunk» нагородою «за видатну східноєвропейську картину» на Міжнародному кінофестивалі документального кіно «DOK Leipzig».^[6]
• 2020 — фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» продюсера Максима Наконечного та режисерки Аліни Горлової переміг на фестивалі «Festival dei Popoli» у Флоренції в номінації «За найкращий повнометражний фільм» (Best Feature-length film)^[7][8]
• 2021 — фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» здобув нагороду за найкращий документальний фільм Award for Cinematic Documentary на 66-му Міжнародному кінофестивалі в місті Корк (Ірландія).^[9]