Remove ads
український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Святосла́в Яросла́вович Горди́нський гербу Сас[2] (*30 грудня 1906, Коломия — †20 травня 1993, Верона, Нью-Джерсі, США) — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, редактор та журналіст. Швагро філософа Миколи Івановича Шлемкевича.
Гординський Святослав Ярославович | ||||
---|---|---|---|---|
Святослав Гординський | ||||
Народження | 30 грудня 1906 Коломия (нині Івано-Франківська обл.) | |||
Смерть | 20 травня 1993 (86 років) | |||
Верона, Нью-Джерсі | ||||
Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||
Національність | українець | |||
Країна | США | |||
Жанр | релігійні і жанрові композиції | |||
Навчання | Берлін, Париж | |||
Діяльність | поет, письменник, літературний критик, художник, графік | |||
Напрямок | постмодернізм | |||
Роки творчості | 1930—1992 | |||
Вплив | Фернан Леже | |||
Член | Об'єднання митців-українців в Америці | |||
Твори | релігійні і жанрові композиції | |||
У шлюбі з | Гординська-Чапельська Мирослава Львівна | |||
Роботи в колекції | Print Collectiond[1] | |||
| ||||
Гординський Святослав Ярославович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Народився в родині викладача Львівської класичної гімназії, згодом відомого літературознавця Ярослава Дмитровича Антоновича-Гординського.[3]
Відвідував Берлінську академію мистецтв, курс візантології в Українському науковому інституті (Берлін). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії Фернана Леже.
У 1931 році повернувся до Львова, де заснував Асоціацію незалежних українських митців (АНУМ), став редактором її журналу «Мистецтво». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі.
У 1930-і роки неодноразово перебував у селі Сновидові в тестя — пароха села отця Івана Шлемкевича (батька Шлемкевича Миколи, деколи разом з Володимиром Ласовським[4]), на відпочинку у Заліщиках, на Борщівщині створив картини «Над Дністром», «Сільська дівчина».[5]
Знаючи добре візантійсько-київську українську традиції, поєднував її з новітніми конструктивними досягненнями і зумів майстерно подати українську ментальність у стилістиці свого часу.
У часи 2-ї світової війни згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців.
У 1944 — емігрував на Захід. У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців. Згодом переїхав до США, заснував Об'єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА), організував велетенську виставку українських митців-американців і опублікував її каталог — своєрідну енциклопедію українського малярства у Штатах.
На початку 1990-х років (1991[5]) відвідав незалежну Україну.
Свою колекцію мистецьких творів заповів Національному музеєві у Львові.
У Львові запровадили премію імені С.Гординського в галузі культури і мистецтв із врученням диплома «Львівська слава».
10 листопада 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав розпорядження про створення у Львові пам'ятника Гординському впродовж 2007—2008 років.
Кабінет Міністрів України у грудні 2006 року мав створити організаційний комітет із підготовки заходів до 100-річчя Гординського. У Києві і Львові мали відбутися виставки творів митця і науково-практичні конференції. Передбачалися створення документального фільму та введення в обіг ювілейної монети і поштової марки. МЗС за участю Української всесвітньої координаційної ради мало вивчити можливість увічнення пам'яті С.Гординського у країнах, де він проживав.
Мене цікавили й інтригували нові форми мистецтва. Я почав поволі усвідомлювати собі, що нові форми можна добре поєднувати з мотивами українського народного мистецтва, і кілька моїх графічних праць, які я подав на французькі виставки, були успішні. Кілька місяців студії у модерній академії Леже допомогли мені остаточно скласти своє власне розуміння форми на площині, що я почав успішно застосовувати в графіці.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.