Сіон

|mapframe_масштаб

Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Сіоні.

Західний пагорб на стенді з мапою Старого міста Єрусалиму

Сіон івр. ציון‎, трансліт. Ційон араб. صهيون‎, трансліт. Сох'юн
Панорама Сіону з пагорба Абу-Тор[en], 29 вересня 2011 року Панорама Сіону з пагорба Абу-Тор[en], 29 вересня 2011 року
31°46′18″ пн. ш. 35°13′43″ сх. д.
Країна	Ізраїль
Регіон	Єрусалим
Система	Юдейські гори
Тип	Пагорб
Висота	765 м
Сіон        Межі Єрусалиму       Зелена лінія, яка розділяє Єрусалим на Західний та Східний, й проходить через пагорб
Сіон Сіон (Ізраїль)
Сіон у Вікісховищі

Сіон (від івр. ציון‎, трансліт. Ційон, також араб. صهيون‎, трансліт. Сох'юн) — пагорб в Єрусалимі, який розташований в південно-західній частині Старого міста. Термін здебільшого використовується для позначення південної частини Західного пагорба (більшу частину якого займає Вірменський квартал) за межами міської стіни^[en] Старого міста Єрусалиму, рідше – для усього пагорба. Вислів «гора Сіон» зустрічається в єврейських релігійних текстах, спочатку у значенні міста Давида в нижній частині Східного пагорба, а пізніше й усього пагорба. У ширшому розумінні термін Сіон також використовується юдеями для всієї Землі Ізраїльської.

Західний пагорб з півночі межує з пагорбом Голгофа, із заходу та півдня – долиною Гінном, а зі сходу – з долиною Тиропеон.

До завоювання Єрусалима царем Давидом там стояла фортеця міста-держави Єрусалим, заснованого євусеями (2 Сам. 5:7). Для євреїв Сіон став символом Єрусалима, сподівань і всієї Землі Обітованої, до якої єврейський народ прагнув з часу розсіяння після руйнування Єрусалимського храму.

Згідно з Біблією, також альтернативна назва гори Гермон в Палестині (Втор. 4:48)^[1].

Історія

До завоювання Єрусалима царем Давидом, Сіон знаходився у владі євусеїв, які побудували там фортецю (2 Сам. 5:7). Ізраїльському народу до часів Давида не вдавалося заволодіти містом, і воно залишалося для них як пише Книга Суддів (Суд. 19:10–12) «містом чужинців». У ті часи місто перекривало сполучення між південними та північними ізраїльськими племенами. Вже після взяття фортеці Давидом, Сіон отримав ще одну назву — Ір-Давид (Місто Давида; напр. 1 Цар. 8:1). Місто Давида стало місцем перебування царя та політичним центром всього царства. У скелях Сіону були гробниці Давида та інших царів. Пізніше назва Сіон стала включати і пагорб Офел (Іс. 32:14), а іноді і Храмову гору ([[|Йоїл]] 4:17–21). В епоху Хасмонеїв, горою Сіон називали Верхнє місто Єрусалиму^[2]. З трьох стін, які оточують Єрусалим, стіна що оточує Сіон, була найдавнішою. Ця територія була обнесена муром вже до I століття н. е.

У сучасному Єрусалимі по хребту Сіону проходить південна стіна Старого міста, побудована турками-османами у XVI столітті. До кінця XIX століття південна частина гори лежала поза містом. На вершині пагорба розташовані Сіонські ворота, що ведуть у Старе місто, перед якими стоїть Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Сіоні.

Див. також

• Сіонізм

Примітки

1. Понимание Писания. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.
2. 1 Макк.7: 32-33. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 17 квітня 2012.

Посилання

• Сіон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Сіон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1746. — 1000 екз.
• Tremper Longman, Peter Enns (2008). Tremper Longman, Peter Enns. ed. Dictionary of the Old Testament: wisdom, poetry & writings, Volume 3. InterVarsity Press. p. 936. ISBN 0-8308-1783-2(англ.)