Loading AI tools
дослідник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Аркадій Федорович Гольдштейн (відомий також як Аріель Голан[1]; нар. 10 грудня 1921, Херсон, Українська РСР — пом. 2 грудня 2007, Єрусалим, Ізраїль) — російський та ізраїльський дослідник Кавказу, дослідник архітектури, письменник; кандидат архітектури.
| Гольдштейн Аркадій Федорович | |
|---|---|
| рос. Ариэль Голан | |
 | |
| Народився | 10 грудня 1921 Херсон, Миколаївська губернія, Українська СРР |
| Помер | 2 грудня 2007 (85 років) Єрусалим |
| Країна |  Ізраїль СРСР |
| Діяльність | дослідник |
| Заклад | Дагестанський державний університет Nauchno-issledovatelʹskiĭ institut teorii i istorii arkhitektury i gradostroitelʹstvad |
| Вчене звання | науковий співробітникd |
| Науковий ступінь | кандидат архітектури |
| Науковий керівник | Гегелло Олександр Іванович |
Народився 1921 року в Херсоні. Учасник німецько-радянської війни, дійшов до Угорщини, де був поранений у бою під містом Сомбатгей. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги».
У 1951 році закінчив навчання на архітектурному факультеті Харківського інженерно-будівельного інституту. Після цього працював архітектором в місті Саратові[2].
Закінчив аспірантуру в Академії будівництва і архітектури СРСР, темою кандидатської дисертації була творчість американського архітектора Френка Ллойда Райта[3]. У ті ж роки Гольдштейн переклав з англійської книгу Райта «Майбутнє архітектури»[4], яка була видана в 1960 році з його коментарями і з передмовою, написаним Гольдштейном спільно з Олександром Гегелло, його науковим керівником. У 1973 році вийшла в світ монографія Гольдштейна про Райта.
У 1959—1969 роках викладав архітектуру на будівельному факультеті кафедри архітектури і будівельних конструкцій Дагестанського державного університету[5]. Під час викладання курсів щодо основ проектування та історії архітектури і містобудування, у нього виник інтерес до традиційної архітектури Кавказу, якій він присвятив свої основні праці[3]. Надалі Гольдштейн став старшим науковим співробітником Центрального науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури[2].
Аркадій Федорович є автором понад шістдесят друкованих праць[2], в тому числі науково-популярної книги «Вежі в горах», присвяченій матеріальній культурі і побуту народів Кавказу, де в формі подорожніх записок документовані і систематизовані архітектурні пам'ятки Північного Кавказу, багато з яких вже в 1960-ті роки знаходилися на межі зникнення, також описані побут та традиції народів Кавказу[6]. У зв'язку з тим, що у «Вежах» критикувалася місцева влада, в Дагестані книги були вилучені з продажу[7].
У науковій монографії «Середньовічне зодчество Чечено-Інгушетії та Північної Осетії» автор зробив спробу узагальнення і класифікації середньовічного зодчества даних регіонів, "велика увага була приділена автором проблематиці генезису оборонних, похоронних і культових споруд, виявлення зв'язків місцевого зодчества з архітектурою суміжних країн, а також походження архітектурних форм «[8]. Професор, доктор історичних наук, археолог В. Тменов[9] назвав цю роботу Гольдштейна «першою спробою комплексного підходу професіонала-архітектора до досліджуваної теми»[8]. У передмові до книги «Середньовічне зодчество Чечено-Інгушетії та Північної Осетії» Геннадій Мовчан писав[10]:
 |
Робота А. Ф. Гольдштейна по суті відкриває нам ту архітектуру, яка тут вціліла, і він зумів побачити - вперше! - в цих небагатьох зруйнованих залишках дорогоцінний матеріал для наукових побудов - побачив в них як геологічні нашарування змінювали одна одну.
...у цій роботі автор шукає і дає смислове та історико-архітектурне обґрунтування величезній кількості фактів, які опинилися на шляху його маршрутів по Чечено-Інгушетії і Осетії. Обгрунтування в більшості випадків нові, часто сміливі. Автор шукає і знаходить потрібні паралелі в досить широкій зоні і географічної, і історичної, і навіть - з успіхом - лінгвістичної (термінологічний аналіз). Навіть поодинокі, приватні архітектурні або конструктивні прийоми не залишені ним без уваги. Більшість його постулатів доводиться визнати мабуть правильними, ось так, зараз, важко їх опротестувати. І у всякому разі цікавими, правдоподібними, якщо навіть вони і спонукають до подальших вишукувань і перевірці. Само собою, такий підхід до теми вимагав від автора великий прозорливості, здатності до здогаду, наукової дотепності. Все це робить роботу по-справжньому цінною, оригінальною і цікавою для всіх, хто вивчає Кавказ. |
 |
Багато тез Гольдштейна піддавалися і піддаються критиці, однак він є одним з дослідників, що стояли біля витоків системного вивчення пам'яток центральної і східної частини Північного Кавказу[8]. До його робіт зверталися такі дослідники Кавказу, як: Геннадій Мовчан[11], Селім Хан-Магомедов[3][12][13][14], Віктор Шнірельман[15], Шарпудін Ахмадов[16][17], Віталій Тменов, Мужухоєв М. Б.[18] та інші.
Обстеживши місцевість Центрального Дагестану, Гольдштейн опублікував низку статей і книжку «Архітектурні пам'ятки Кайтага» (Махачкала, 1969), потім об'їздив весь Північний Кавказ і опублікував книгу «Вежі в горах» (Москва, 1977)[3].
«Його зацікавили деякі загальні проблеми архітектури цього регіону, зокрема баштові типи житла», — згадував Хан-Магомедов у своїх працях. Опублікувавши книгу «Вежі в горах», Гольдштейн захистив докторську дисертацію з архітектури Північного Кавказу, проте ВАК її не затвердила через звертання до політичних питань, які не мали відношення до якості наукового дослідження.
У 1973 році в місті Алагир, в горах Північної Осетії, проводив натурні обстеження збережених пам'яток народного зодчества[5].
У 1987 році Гольдштейн репатріювався до Ізраїлю, де змінив ім'я на «Аріель Голан». Під цим ім'ям опублікував дві роботи про символізм народних орнаментів, які використовуються в традиційній архітектурі та інших ремеслах. Згідно теорії автора, повторювані або подібні у різних культурах елементи орнаментів мають спільні витоки, що сягають епохи кам'яного віку, коли вони символізували божеств пантеону. Книга «Міф і символ» містить величезну базу даних подібних орнаментів-символів[19], багато з яких були зібрані Гольдштейном у подорожі Кавказом. Обидві книги були видані англійською мовою, «Міф і символ» також російською. На ці останні роботи Гольдштейна посилаються праці зарубіжних і вітчизняних авторів в різних областях, в основному пов'язані з релігієзнавством , антропологією і археологією[1][20][21][22]. Інші, визнаючи цікавими ідеї і дані роботи Гольдштейна, критикують його наукові методи як застарілі[23] або помилкові.
Збереглася неопублікований рукопис книги Гольдштейна «Архітектура Північного Кавказу»[24], над якою автор працював у період між 1960 і 1980 роккми. Рукопис супроводжується фотографіями, зробленими автором під час поїздок Кавказом: їх більше п'ятисот. Автору вдалося переправити її до Ізраїлю вже після свого від'їзду з СРСР.
Селім Хан-Магомедов згадував[3] про підготовлений до друку, але так і не опублікований рукопис «Кумикська архітектура». Її місцезнаходження, а також доля інших неопублікованих матеріалів Гольдштейна, на даний момент невідома.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
