Loading AI tools
село в Калуському районі Івано-Франківської області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Го́линь — найбільше село Калуського району Івано-Франківської області. Населення села становить близько 5 300 осіб.
| село Голинь | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район | Калуський район | ||||
| Рада | Голинська сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA26060170050078863 | ||||
| Облікова картка | картка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1391 | ||||
| Перша згадка | 1391 | ||||
| Населення | 5246 | ||||
| Площа | 19,37 км² | ||||
| Густота населення | 263,76 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 77343 | ||||
| Телефонний код | +380 03472 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°0′29″ пн. ш. 24°15′22″ сх. д. | ||||
| Водойми | Сівка, Млинівка, Середня | ||||
| Найближча залізнична станція | Голинь (зупинний пункт) | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 77343, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Голинь вул. 600-річчя Голиня, 18 | ||||
| Вебсторінка | http://www.golyn.if.ua | ||||
| Карта | |||||
  Голинь | |||||
 Голинь | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
Село розміщене на берегах річок Сівка, Чечва, Середня і Млинівка. Село розташоване на шосейній дорозі й залізниці Івано-Франківськ—Львів, за 8 км. від Калуша. На північному заході межує з с. Кадобна, на північному сході – з с.Кропивник та Сівка Калуська, на півдні – з с. Тужилів, на півночі – з селищем Брошнів, на західній межі – з с. Пійло.
Село складається з семи частин – Котятичі, Заріка, Підгора, Полянка, Посіч, Циганський кут та Гора.
На території села археологами виявлено 3 поселення: голіградської культури, ранньослов'янської черняхівської культури (зокрема розкопано гончарну піч) і періоду Київської Русі.[1]
Перша письмова згадка про це село датується 14 липня (22 липня за новим стилем) 1391 року.[2] Трактування назви є неоднозначним. Одні науковці та жителі Голиня стверджують, що така назва з'явилася після того, як село було спустошене («оголене») монголо-татарами, інші схиляються до думки, що колись тут жив поміщик Голинський і саме на його честь і назвали село.
Нинішня південно-східна частина села Котятичі (до 1 квітня 1929 р. — присілок села Тужилів[3]) згадувалася в документах галицького суду ще в 1440 році[4]..
У 1515 році в селі оброблялося 3/4 лану (17,5 га). У 1578 році в селі було 4 землевласники: Іван Голинський мав 1/4 лану, Альберт Козик-Мединський — 2 лани, Мартин Козик — 1 лан, Ігнатович Голинський — 3/4 лану[5]. Селяни активно взяли участь у повстанні 1648 року[6].
Церква Покрови Пресвятої Богородиці згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку), також — у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року і протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Кам'янецької єпархії 1740—1755 рр. (рік побудови — 1719, 80 парохіян-господарів). Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у голиньській церкві 5 дзвонів діаметром 76, 55, 45, 38, 31, 28, вагою 205, 77, 45, 27, 15, 11 кг, виготовлених у 1886 р. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[7]
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Голинь та постерунку (відділку) поліції.
Село відоме своїми просвітянськими, кооперативними та спортивними традиціями і служило прикладом для всього повіту[8].
У 1939 році в селі проживало 3170 мешканців, з них 2610 українців-грекокатоликів, 300 поляків (напливові робітники копальні), 130 українців-римокатоликів і 130 євреїв[9]
Високу національну свідомість жителі села підтвердили участю в підпіллі ОУН та в рядах УПА[10]. В січні 1946 р. для боротьби з УПА окупанти розмістили гарнізон НКВД в Голині з 36 осіб (на допомогу їм готові були 1300 в Калуші та гарнізони в сусідніх селах), який здійснив чимало злочинів[11].
Околиці Голиня багаті запасами калійних солей. У листопаді 1931 року на теренах села ввели в дію копальню, а з 1961 тут почав працювати рудник «Голинь», а через чотири роки стала до ладу потужна шахта, наприкінці СРСР почали будувати нову шахту, але кошти розікрали і шахту не добудували.
У 1948 р. утворений колгосп «30-річчя Жовтня», в 1949 р. його голова Гранда А. І. був убитий. Далі колгосп був перейменований на «Росія». Колгосп був зернового й тваринницького напрямку, мав 2216 га угідь. Крім зернових, практикувалися городні та технічні культури, зокрема льон. У тваринництві перевага надавалася вирощуванню молодняка великої рогатої худоби. Значне місце в економіці колгоспу посідало розведення птиці.
Будівництво в селі міні-ГЕС потужністю 156 кВт, прийняте спільним рішенням райвиконкому і РК КПУ № 648 29 грудня 1951 р., не було виконане.
У 2001 році на кошти уродженця села з Канади Миколи Жекала в Голині постав пам'ятник І. Я. Франку.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4716 осіб, з яких 2282 чоловіки та 2434 жінки.[12]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5085 осіб.[13]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 5102 | 99.86% |
| російська | 4 | 0.08% |
| інші/не вказали | 3 | 0.06% |
| Усього | 5109 | 100% |
У селі є вулиці[24]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
