Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фе́дір Кири́лович Глух (нар. 18 вересня 1912, с. Беєве, тепер Липоводолинського району Сумської області — 3 серпня 1984, Київ) — радянський український юрист і державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 4—10-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1960—1966 роках, кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1976 роках, член ЦК КПУ в 1976—1984 роках.
Федір Кирилович Глух | |
---|---|
Прокурор УРСР | |
лютий 1963 — січень 1983 | |
Попередник | Панасюк Денис Харитонович |
Наступник | Осипенко Петро Григорович |
Голова Верховного суду УРСР | |
травень 1957 — лютий 1963 | |
3-й міністр юстиції УРСР | |
січень 1954 — березень 1957 | |
Попередник | Панасюк Денис Харитонович |
Наступник | Згурська Катерина Іванівна |
Народився | 18 вересня 1912 Беєве, Липоводолинський район, Україна |
Помер | 3 серпня 1984 (71 рік) Київ, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | прокурор, політик, правник |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
Політична партія | КПРС |
У шлюбі з | Глух Олена Ісаївна |
Діти | Глух Валерій Федорович Глух Юрій Федорович |
Професія | радянський український юрист і державний діяч |
Релігія | атеїзм |
Нагороди | |
Підпис | |
Народився 18 вересня 1912 р. у селі Беєве Синівського району Сумської області в селянській родині.
Після закінчення сільської семирічної школи навчався в Гадяцькому педагогічному технікумі, у 1933 році закінчив три курси технікуму. Трудову діяльність розпочав у червні 1933 році учителем неповної середньої школи на Луганщині, згодом працював завідувачем дитячого садка.
Упродовж квітня 1934 — серпня 1935 років проходив військову службу в лавах Червоної армії. Демобілізувавшись, вступив до Харківського юридичного інституту імені Л. М. Кагановича (нині Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), який закінчив у 1939 році і почав працювати в органах прокуратури СРСР в Українській РСР та Казахській РСР, де пройшов шлях від прокурора району до прокурора УРСР. У 1939–1941 роках — прокурор Червонозаводського району міста Харкова.
У 1941–1943 роках — помічник прокурора Актюбінської області Казахської РСР, прокурор міста Актюбінська Казахської РСР. У 1943 році — прокурор відділу кадрів Прокуратури УРСР.
У 1943—1944 роках — інструктор відділу кадрів ЦК КП(б)У, у 1944—1947 роках — завідувач сектору відділу (з березня 1945 року Управління) кадрів ЦК КП(б)У.
З 1947 по 1953 рік — заступник прокурора Української РСР із кадрів.
Із січня 1954 по березень 1957 року — Міністр юстиції Української РСР, а з травня 1957 по лютий 1963 року — Голова Верховного Суду УРСР.
У лютому 1963— січні 1983 року — прокурор Української РСР. Звільнений з посади у зв'язку з виходом на пенсію.
Помер 3 серпня 1984 року в Києві.
13 травня 1980 року Федір Глух, як прокурор Української РСР, санкціонував постанову слідчого КДБ УРСР про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з триманням у слідчому ізоляторі КДБ УРСР українському письменнику, дисиденту Стусу Василю Семеновичу, якого в подальшому притягнуто як обвинуваченого у цій справі, засуджено та він помер у під час відбування покарання.[1]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.