Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дмитро Олексійович Глуховський (народ. 12 червня 1979, Москва) — російський письменник і журналіст, автор романів-антиутопій «Метро 2033», «Метро 2034», «Метро 2035», «Майбутнє», «Сутінки», «Розповіді про Батьківщину». Творець книжкової серії «Всесвіт Метро 2033». Військовий кореспондент, радіоведучий. Здійснив перший у світі прямий телерепортаж із Північного полюса у липні 2007 року.[6]
| Глуховський Дмитро Олексійович | |
|---|---|
рос. Дмитрий Алексеевич Глуховский  | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Дмитрий Алексеевич Глуховский |
| Народився | 12 червня 1979[1][2] (45 років) Москва, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Росія  Ізраїль |
| Діяльність | письменник, журналіст, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, сценарист, новеліст |
| Галузь | література[3] і журналістика[3] |
| Alma mater | Єврейський університет |
| Знання мов | російська[4][5] , англійська , французька , німецька , іврит і іспанська |
| Роки активності | 2002 — тепер. час |
| Напрямок | магічний реалізм |
| Жанр | дистопія[d] , постапокаліпсис і наукова фантастика |
| Magnum opus | Метро 2033 , Метро 2034 і Метро 2035 |
| Автограф |  |
| IMDb | ID 3963513 |
| Сайт | glukhovsky.ru |
Народився і виріс у Москві (батько — поет Олексій Глуховський), де закінчив школу №1231 на Арбаті, з поглибленим вивченням французької мови. Вищу освіту (за спеціальностями журналістика і міжнародні відносини) отримав у Єрусалимському університеті.
2002—2005 — працював на телеканалі EuroNews у французькому Ліоні, після чого повернувся до Російської федерації і продовжив кар'єру телекорреспондента на новоствореному Russia Today. За три роки об'їздив багато країн, входив до «кремлівського пулу», побував на космодромі Байконур, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, на Північному полюсі, звідки в липні 2007 року здійснив перший у світі прямий телерепортаж. Співпрацював з європейськими ЗМІ — німецькою радіостанцією Deutsche Welle і британським телеканалом Sky News. З 2007 по 2009 рік працював ведучим Радіо «Маяк». Зараз є колумністом видань «Сноб» та GQ.
У червні 2022 року оголошений МВС Російської федерації в розшук, заочно арештований. Письменнику інкримінують скоєння злочину, передбаченого статтею 280.3 карного кодексу («Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Російської Федерації»). Глуховський має активну антивоєнну позицію, зокрема у своїх заявах у соцмережах: «Як обтяжливі обставини — звинувачення Президента РФ у розв'язуванні війни з Україною. Я готовий повторити все сказане: «Зупиніть війну! Визнайте, що це війна проти цілого народу, і припиніть її!»[7] 6 жовтня 2022 року міністерство юстиції Росії додало його до реєстру ЗМІ-іноагентів[8].
Свій перший роман «Метро 2033», який приніс йому популярність, Глуховський задумав у старших класах школи і почав писати вже на перших курсах університету. Перша версія була готова в 2002 році. Отримавши відмову від усіх видавців, яким був відправлений рукопис, Дмитро опублікував її в Інтернеті — безкоштовно і цілком — на спеціально створеному сайті. У 2002 році це було новаторством. У 2005 році книга була випущена видавництвом «Ексмо», потім у 2007 році видавництвом «Популярна література»; надалі - у видавництві «АСТ». Роман став одним з російських бестселерів 2000-х років, його наклад перевищує мільйон примірників. Книга перекладена 37 іноземними мовами, стала основою для двох культових відеоігор, а права на її екранізацію були викуплені голлівудською кіностудією MGM.
Наступні книги Глуховського — «Сутінки» (2007), «Метро 2034»[9] (2009), «Розповіді про Батьківщину» (2010) та «Майбутнє» (2013) також стали національними бестселерами і перекладалися на європейські та азійські мови. Дмитро продовжує експериментувати з форматами: роман «Майбутнє», наприклад, був безкоштовно опубліковано в соцмережі «ВКонтакті», а його розділи супроводжувалися треками спеціально створеної звукової доріжки і ілюстраціями. На у 2014 році Глуховський написав роман «Метро 2035»[10][11][12] і працює над лібрето американської опери «Троє астронавтів» за мотивами однойменного твору Умберто Еко.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
