Глуховський Дмитро Олексійович

Дмитро Олексійович Глуховський (народ. 12 червня 1979, Москва) — російський письменник і журналіст, автор романів-антиутопій «Метро 2033», «Метро 2034», «Метро 2035», «Майбутнє», «Сутінки», «Розповіді про Батьківщину». Творець книжкової серії «Всесвіт Метро 2033». Військовий кореспондент, радіоведучий. Здійснив перший у світі прямий телерепортаж із Північного полюса у липні 2007 року.^[6]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глуховський.

Глуховський Дмитро Олексійович
рос. Дмитрий Алексеевич Глуховский
Ім'я при народженні	рос. Дмитрий Алексеевич Глуховский
Народився	12 червня 1979(1979-06-12)[1][2] (45 років)  Москва, РРФСР, СРСР
Країна	Росія  Ізраїль
Діяльність	письменник, журналіст, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, сценарист, новеліст
Галузь	література[3] і журналістика[3]
Alma mater	Єврейський університет
Знання мов	російська[4][5], англійська, французька, німецька, іврит і іспанська
Роки активності	2002 — тепер. час
Напрямок	магічний реалізм
Жанр	дистопія[d], постапокаліпсис і наукова фантастика
Magnum opus	Метро 2033, Метро 2034 і Метро 2035
Автограф
IMDb	ID 3963513
Сайт	glukhovsky.ru
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився і виріс у Москві (батько — поет Олексій Глуховський), де закінчив школу №1231 на Арбаті, з поглибленим вивченням французької мови. Вищу освіту (за спеціальностями журналістика і міжнародні відносини) отримав у Єрусалимському університеті.

Журналістська діяльність

2002—2005 — працював на телеканалі EuroNews у французькому Ліоні, після чого повернувся до Російської федерації і продовжив кар'єру телекорреспондента на новоствореному Russia Today. За три роки об'їздив багато країн, входив до «кремлівського пулу», побував на космодромі Байконур, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, на Північному полюсі, звідки в липні 2007 року здійснив перший у світі прямий телерепортаж. Співпрацював з європейськими ЗМІ — німецькою радіостанцією Deutsche Welle і британським телеканалом Sky News. З 2007 по 2009 рік працював ведучим Радіо «Маяк». Зараз є колумністом видань «Сноб» та GQ.

У червні 2022 року оголошений МВС Російської федерації в розшук, заочно арештований. Письменнику інкримінують скоєння злочину, передбаченого статтею 280.3 карного кодексу («Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Російської Федерації»). Глуховський має активну антивоєнну позицію, зокрема у своїх заявах у соцмережах: «Як обтяжливі обставини — звинувачення Президента РФ у розв'язуванні війни з Україною. Я готовий повторити все сказане: «Зупиніть війну! Визнайте, що це війна проти цілого народу, і припиніть її!»^[7] 6 жовтня 2022 року міністерство юстиції Росії додало його до реєстру ЗМІ-іноагентів^[8].

Літературна діяльність

Свій перший роман «Метро 2033», який приніс йому популярність, Глуховський задумав у старших класах школи і почав писати вже на перших курсах університету. Перша версія була готова в 2002 році. Отримавши відмову від усіх видавців, яким був відправлений рукопис, Дмитро опублікував її в Інтернеті — безкоштовно і цілком — на спеціально створеному сайті. У 2002 році це було новаторством. У 2005 році книга була випущена видавництвом «Ексмо», потім у 2007 році видавництвом «Популярна література»; надалі - у видавництві «АСТ». Роман став одним з російських бестселерів 2000-х років, його наклад перевищує мільйон примірників. Книга перекладена 37 іноземними мовами, стала основою для двох культових відеоігор, а права на її екранізацію були викуплені голлівудською кіностудією MGM.

Наступні книги Глуховського — «Сутінки» (2007), «Метро 2034»^[9] (2009), «Розповіді про Батьківщину» (2010) та «Майбутнє» (2013) також стали національними бестселерами і перекладалися на європейські та азійські мови. Дмитро продовжує експериментувати з форматами: роман «Майбутнє», наприклад, був безкоштовно опубліковано в соцмережі «ВКонтакті», а його розділи супроводжувалися треками спеціально створеної звукової доріжки і ілюстраціями. На у 2014 році Глуховський написав роман «Метро 2035»^[10][11][12] і працює над лібрето американської опери «Троє астронавтів» за мотивами однойменного твору Умберто Еко.

Бібліографія

Романи

• 2005 — Метро 2033
• 2007 — Сутінки
• 2009 — Метро 2034
• 2013 — Майбутнє
• 2015 — Метро 2035^[11]
• 2017 — Текст

Збірки

• Ніч (збірка оповідань) (1998)
  • Ніч
  • Коли ти один
  • Лети
  • Вісім хвилин
• Розповіді про тварин (збірка оповідань) (1998)
  • Історія однієї собаки
  • Випадок у зоопарку
• Розповіді про батьківщину (2010)
  • Том 1 (2008—2010):
    • Чо почому
    • From Hell
    • Протез
    • Перед штилем
    • Добру справу
    • Кожному своє
    • Головне новини
    • Іноді вони повертаються
    • Utopia
    • Одна на всіх
    • Явище
    • На дні
    • Deus Ex Machina
    • До і після
  • Том 2 (2011—2012):
    • Заклик
    • Куди подітися
    • Годування тайських сомиків
    • Телефонне право
    • Оппенгеймер
    • Рік за три
    • Одкровення

Оповідання

• Infinita Tristessa (2005)
• Кінець дороги (2006)
• Похолодання (2008)
• Відлига (2008)
• Еволюція (2008)
• Повернення до Кордови (2010)
• Причастя (2010)
• Євангеліє від Артема (2011)
• Ліфт (2011)
• Придушення і витіснення (2012)
• Поки стоїть (2012)

Різне

• Щоденник науковця. Передісторія до мультфільму 9 (2009)

Нагороди та премії

• Eurocon (ESFS Awards) / Encouragement Awards / Найкращий дебют (2007)

Переклади українською

• Дмитро Ґлуховський. Метро 2033 : роман. Переклад з рос.: Борис Щавурський. Тернопіль: НК Богдан. 2020. 616 стор. ISBN 978-966-10-6112-4^[13][14]
• Дмитро Ґлуховський. Метро 2034 : роман. Переклад з рос.: Борис Щавурський. Тернопіль: НК Богдан. 2020. 616 стор. ISBN 978-966-10-6112-4^[15]
• Дмитро Ґлуховський. Метро 2035 : роман. Переклад з рос.: Борис Щавурський. Тернопіль: НК Богдан. 2021. TBA стор. ISBN TBA (очікується з друку)