Remove ads
Ліберія — західноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту 
. Загальна площа країни 111 369 км² (104-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 96 320 км², а на поверхню внутрішніх вод — 15 049 км²[1]. Площа країни майже у 3 рази більша за площу території Київської області України.
Географія Ліберії  | |
|---|---|
 Географічне положення Ліберії | |
| Континент | Африка |
| Регіон | Західна Азія |
| Координати | 6°30′ пн. ш. 9°30′ зх. д. |
| Площа | 111 369 км² (104-те) |
| • суходіл | 99 % |
| • води | 1 % |
| Морське узбережжя | 579 км |
| Державний кордон | 1667 км |
| Тип | низовинно-гористий |
| Найвища точка | гора Вутеве (1380 м) |
| Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
| Тип | субекваторіальний |
| Найдовша річка | [[_]] ( км) |
| Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
| Природні ресурси | залізні руди, деревина, алмази, золото, гідроенергія |
| Стихійні лиха | пилові бурі, суховії |
| Екологічні проблеми | знеліснення, ерозія ґрунтів, забруднення вод |
Офіційна назва — Республіка Ліберія, Ліберія (англ. Republic Liberia, Liberia)[2]. Назва країни походить від лат. liber — вільний. Країна була названа так 1822 року на означення нової батьківщини, що була викуплена для утворення колонії звільнених і репатрійованих на африканський континент афро-американських рабів. 1847 року колонія отримала незалежність під тією самою назвою.
Ліберія — західноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Гвінеєю (спільний кордон — 590 км), на сході — з Кот-д'Івуаром (778 км), на заході — з Сьєрра-Леоне (299 км). Загальна довжина державного кордону — 1667 км[1]. Ліберія на заході омивається водами Атлантичного океану[3]. Загальна довжина морського узбережжя 579 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[4][1].
Крайні пункти
Час
Час у Ліберії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[5].
Remove ads
Корисні копалини
Надра Ліберії багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, алмази, золото[6].
Сейсмічність
Вулканізм
Середні висоти — 243 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Вутеве (1380 м). Приморська низовинна рівнина слабко розчленована, місцями заболочена. У глибину країни рівнина підвищується до 400—600 м і переходить в Леоно-Ліберійську височину. Численні повноводні але короткі річки (Мано, Лоффа, Сент-Пол тощо). На півночі Ліберії лежить Гвінейська височина, де проходить вододіл між річками сточища Нігера та річками, що течуть в Атлантичний океан. Височина найбільш піднята на півночі, гора Вутеве (1380 м) і північному сході, гора Німба (1752 м), на стику кордону з Гвінеєю і Кот-д'Івуаром). У цьому районі зосереджені багаті поклади залізняку.
Рельєф Ліберії
Гіпсометрична карта Ліберії (англ.)
Рельєф Ліберії
Супутниковий знімок поверхні країни
Карта країни (англ.)
Над прибережною низовиною підносяться скелясті останці, включаючи мис Маунт (поблизу міста Робертспорт), що підіймається на 326 м над поверхнею озера Фішермен, яке відоме також під назвою Пісо і являє собою велику лагуну, і мис Месурадо висотою 91 м, на якому знаходиться місто Монровія. На півночі прибережної низовини, за 65 км на північ від Монровії, знаходяться останцеві горби Бомі-Гілс, де є багаті поклади залізняку. Прибережна низовина поступово переходить в густо населену горбисту рівнину висотою 120—370 м. Ця рівнина обмежена крутими уступами плато, що займає значну частину країни. Місцями поверхня плато ускладнена грядами висотою 760 м.
Узбережжя
Ліберія простягається на 500 км вздовж берега Атлантичного океану. Берегова лінія рівна, але місцями порушена естуаріями річок Мано, Лоффа, Сент-Пол, Сент-Джон, Сесс і Каваллі, які течуть паралельно одна інший по прибережній низовині. Сильний прибій і припливи сприяли формуванню піщаних берегових барів і кіс, орієнтованих з північного заходу на південний схід і які нерідко перегороджують доступ до гирл річок.
Острови
Remove ads
Територія Ліберії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, південь у екваторіальному[7]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній; на півдні річні амплітуди непомітні[8]. Зволоження достатнє, часті дощі, зливи з грозами[8].
Сонячна радіація (англ.)
Кліматична карта Ліберії (за Кеппеном)
Димка над Ліберією з космосу
Ліберія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].
Remove ads
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 232 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 30 км² зрошуваних земель[1].
Гідрографічна мережа Ліберії
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ліси займають 18 % території (пальми гвеї, цінні тропічні породи дерев); на сході — савана з акацією і баобабом, в яких налічується до 235 видів дерев, у тому числі і 105 ендемічних. Густий вологий тропічний ліс зберігся лише на деяких ділянках узбережжя.
Земельні ресурси Ліберії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 28,1 %,
- орні землі — 5,2 %,
- багаторічні насадження — 2,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 20,8 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 44,6 %;
- інше — 27,3 %[1].
Волога лісо-савана
Зоогеографічно територія країни належить до Західноафриканської підобласті Ефіопської області[8].
Ліберія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
- Міжнародної угоди про торгівлютропічною деревиною 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[10].
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Конвенції з охорони морських живих ресурсів[1].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: можливі пилові бурі, що їх приносить харматан з Сахари з грудня по березень[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення вологих тропічних лісів, що спричинює зменшення планетарного біорізноманіття;
- ерозію ґрунтів;
- забруднення вод поблизу узбережжя нафтопродуктами і стічними побутовими водами.
У фізико-географічному відношенні територію Ліберії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads