Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
В'єтнам — південносхідноазійська країна, що знаходиться на південно-східному краї континенту 
. Загальна площа країни 331 210 км² (66-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 310 070 км², а на поверхню внутрішніх вод — 21 140 км²[1]. Площа країни вдвічі менша за площу України.
Географія В'єтнаму  | |
|---|---|
 Географічне положення В'єтнаму | |
| Континент | Азія |
| Регіон | Південно-Східна Азія |
| Координати | 16°10′ пн. ш. 107°50′ сх. д. |
| Площа | 331 210 км² (66-те) |
| • суходіл | 98,7 % |
| • води | 1,3 % |
| Морське узбережжя | 3444 км |
| Державний кордон | 4616 км |
| Тип | низовинно-гористий |
| Найвища точка | гора Фаншипан (3144 м) |
| Найнижча точка | Південнокитайське море (0 м) |
| Тип | субекваторіальний |
| Найдовша річка | Хонгха (1150 км) |
| Найбільше озеро | озеро Баокай (150 км² км²) |
| Природні ресурси | фосфати, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, рідкісноземельні елементи, боксити, вуглеводні, деревина, гідроенергія, родючі ґрунти |
| Стихійні лиха | тропічні циклони, повіді |
| Екологічні проблеми | знеліснення, деградація земель, забруднення вод |
Офіційна назва — Соціалістична Республіка В'єтнам, В'єтнам, СРВ (в'єт. Cong Hoa Xa Hoi Chu Nghia Viet Nam, Viet Nam)[2]. Назва країни перекладається з в'єтнамської як Земля південних в'єтів. Це калька з китайського топоніму Юенань, де «юе» — китайська назва в'єтів, а «нань» — південь. Первісна, до н. е., область розселення в'єтів включала північну частину басейну річки Сіцзян (сучасний Південний Китай), звідки вони прибережними низовинами поступово просувались на південь[3]. Вперше назву В'єтнам вжив середньовічний поет XVI століття, Нгуєн Бінь Кхієм у своїй книзі «Пророцтва Чанг Чиня», коли написав «І був утворений В'єтнам». Цю назву було вигравійовано на різних 12 стелах XVI—XVII століть, зокрема в пагоді Бао Лам в Хайфоні. У 1804–1813 роках імператор Зя Лонг використовував слово В'єтнам в офіційних документах. Однак до 1945 року країна називалася зазвичай Аннам, коли її назву було офіційно змінено імператором Бао Даєм.
В'єтнам — південносхідноазійська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Китаєм (спільний кордон — 1297 км), на заході — з Лаосом (2161 км) і Камбоджею (1158 км). Загальна довжина державного кордону — 4616 км[1]. Територія В'єтнаму видовжена в меридіональному напрямі, відстань між крайніми північною і південною точками близько 1750 км, а в широтному напрямі її протяжність від 616 км на півночі, від Монгкая до лаоського кордону, до 46,5 км в центральній частині, в області Чунгбо. В'єтнам на північному сході омивається водами Тонкінської затоки, на сході — безпосередньо водами Південнокитайського моря, на південному заході — Сіамської затоки Тихого океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя, що нагадує латинську букву S, 3444 км (без довжини узбережжя численних прибережних островів)[1].
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6][1].
Надра В'єтнаму багаті на ряд корисних копалин: фосфати, кам'яне вугілля, марганець, рідкісноземельні елементи, боксити, хромати, нафту, природний газ[8].
Більше ¾ території країни займають гори, плато і плоскогір'я висотою до 3143 м. На узбережжі — низовини, головним чином в дельтах річки Хонгха на півночі і Меконг — на півдні. Середні висоти — 398 м; найнижча точка — рівень вод Південнокитайського моря (0 м); найвища точка — гора Фаншипан (3144 м).
Від північного кордону країни в південно-східному напрямі простягся хребет Хоангльєншон (в перекладі «Головна гірська гряда»), який є вододілом річок Хонгха (Червона) і Да. У межах цієї гряди протягом 200 км є декілька піків з відмітками понад 2500 м, в тому числі найвища гора Індокитаю Фаншипан (3143 м). Далі на захід, аж до кордону з Лаосом, простежується серія нижчих паралельних хребтів з вершинами від 1600 до 2100 м. Праві притоки річки Хонгха, що перетинають гори Хоангльєншон, мають вузькі каньйоноподібні долини.
На півдні від 20-й паралелі вздовж кордону з Лаосом і Камбоджею на 1200 км простяглися гори Чионгшон («Довгі гори»), що мають круті східні схили і сходинками знижуються на захід у Лаосі, до долини річки Меконг. Найвища точка — гора Сайлайленг (2711 м) знаходиться на північному заході, на кордоні з Лаосом. Структурно чітко розрізнюються Північний і Південний Чионгшон. Північний Чионгшон являє собою серію гряд, що протяглися під різними кутами у напрямі до узбережжя. Стікаючі з гір річки несуть свої води в південно-східному і східному напрямах. Південний Чионгшон утворює систему хребтів, нагір'їв, плато і долин. На півдню від 15-й паралелі зосереджена група вершин з висотами понад 2000 м. Найвища — гранітний пік Нгоклінь (2598 м). Між 11 і 12° пн. ш. окремі вершини досягають 2100 м. Найбільші плато Південного Чионгшону — Контум, Плейку, Дарлак, Лангбіанг і Зілінь — об'єднують під загальною назвою Тейнгуєн («Західне плато»). Їх середні висоти 500—1000 м. Це плато складене базальтовими лавами, серед яких підносяться живописні конуси згаслих вулканів. Виділяється гора Хамронг («Паща дракона») на плато Плейку. З цього плато беруть початок численні річки, що належать басейну Меконгу або впадають безпосередньо в океан. Деякі хребти Південного Чионгшону підходять близько до узбережжя Південнокитайського моря.
.jpg)
Рівнини у В'єтнамі становлять 25 % всієї території, але саме там зосереджена основна господарська діяльність. Найбільші рівнини сформовані дельтами річок Хонгха на півночі і Меконг на півдні. Між ними тягнеться ланцюжок вузьких берегових рівнин і дельт відносно невеликих річок.
Територія В'єтнаму лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[10]. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони[10].
В'єтнам є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 884,1 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 46 тис. км² зрошуваних земель[1].
Річки країни належать басейну Південнокитайського моря Тихого океану. Загальний об'єм стоку в'єтнамських річок становить 785 км³, понад 76 % припадає на басейни річок Меконг (475 м³) і Хонгха (121 км³). Інші великі річки: Ма, Лам , Тхубон.
Земельні ресурси В'єтнаму (оцінка 2011 року):
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Індокитайської провінції Індійсько-Індокитайської підобласті Індо-малайської області[10].
В'єтнам є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті тайфуни з травня по січень, що спричинюють повіді, особливо в дельті Меконгу[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити знеліснення і деградацію земель через підсічно-вогневу систему землеробства і неконтрольовані лісозаготівлі;
У фізико-географічному відношенні територію В'єтнаму можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
