Loading AI tools
німецький актор театру і кіно, театральний режисер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Генріх Ґеорґе (нім. Heinrich George, 9 жовтня 1893, Штеттін — 25 вересня 1946, Заксенгаузен) — німецький актор театру і кіно, театральний режисер.
| Генріх Ґеорґе | |
|---|---|
| Heinrich George | |
 | |
| Ім'я при народженні | Георг Август Фрідріх Германн Шульц |
| Дата народження | 9 жовтня 1893[1][2][…] |
| Місце народження | Штеттін, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1] |
| Дата смерті | 25 вересня 1946[3][4] (52 роки) |
| Місце смерті | Спецтабір НКВС № 7d, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина |
| Поховання | Целєндорфський цвинтарd |
| Громадянство |  Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Професія | актор театру, кіноактор, письменник-документаліст, кінорежисер |
| Членство | Kyffhäuserbund |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0313447 |
 Генріх Ґеорге у Вікісховищі | |
Георг Август Фрідріх Германн Шульц, з 1932 року також з цивільним ім'ям Генріх Ґеорґе, народився 9 жовтня 1893 року в Штеттіні в сім'ї колишнього палубного офіцера. Відвідував вище реальне училище в Берліні, навчався акторській майстерності в Штеттіні. З 1912 року актор в Кольберзі, Бромберзі і Нойштреліці. У 1914 році пішов добровольцем на фронт, взимку 1915 року отримав важке поранення, у 1917 році був звільнений з армії. Потім — театр в Дрездені (1917—1918) і Франкфурті-на-Майні (1918—1921). У 1920 році — перші гастролі в Берліні, куди він остаточно переїхав 1922 року. Дебют у кіно відбувся в 1921 році, коли він, порушивши умови договору, отримав заборону на виступ в театрі. У 1923 році разом з Александром Гранахом і Елізабет Бергнер створив Театр актора, спробу зробити відомих акторів незалежними від комерційного тиску. У 1925—1928 роках — актор берлінського театру «Фольксбюне», який протягом декількох років очолював Ервін Піскатор. Окрім роботи у Берліні, регулярно виступав на театральному фестивалі в Гейдельберзі (1926—1938). З 1927 року ставив спектаклі.
У кіно часів Веймарської республіки став відомий завдяки персонажам, які намагалися приховати ранимий характер за жорстокою поведінкою. У 1931 році виконав роль Франца Біберкопфа у фільмі «Берлін-Александерплац» Філа Ютці за однойменним романом Альфреда Дебліна.
Успіх його перших звукових фільмів привів Ґеорґе в січні 1931 року до Голлівуду, де він взяв участь в зйомках двох німецькомовних фільмів «Метро-Голдвін-Майєр». Після повернення до Німеччини він одружився з акторкою Бертою Древс, від цього шлюбу народилися двоє синів — Ян Ґеорґе і Ґец Ґеорґе[ru], відомий німецький актор. У 1937 році Ґеорґе отримав призначення на пост інтенданта театру ім. Шиллера в Берліні, на який він заступив у кінці 1938 року після реконструкції будівлі театру.
У 1933 році Ґеорґе, який в Веймарській республіці вважався симпатизантом лівих, стали обходити представники нової влади. У фільмі «Квекс з гітлерюгенда» (1933) він зіграв комуніста, що став націонал-соціалістом. Ґеорґе брав участь і в інших важливих пропагандистських фільмах, таких як «Єврей Зюсс» (Jud Süß, 1940) і «Кольберг» (Kolberg, 1945) Файта Харлана.
У 1940 році він зіграв головну роль у фільмі «Поштмейстер» Густава Учіцького, знятого за мотивами повісті О. С. Пушкіна «Станційний доглядач». Після нападу Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року фільм був знятий з екрану.
22 червня 1945 року Ґеорґе за доносом був заарештований органами НКВД[5] і ув'язнений спочатку в Гоеншенгаузені, а потім в спеціальний табір Заксенгаузен під Берліном[5], де він помер 25 вересня 1946 року від наслідків операції з видалення апендициту. Як причина смерті в акт були записані бронхопневмонія і атрофія серця[5].
У 1994 році на основі показань свідків одного з колишніх ув'язнених табору в лісовому масиві біля Заксенгаузена вдалося знайти і ідентифікувати останки Ґеорґе. Тепер його могила знаходиться на Целендорфському цвинтарі в Берліні.
14 травня 1998 року генеральна прокуратура Російської Федерації реабілітувала Генріха Ґеорґе.
Всього Генріх Ґеорґе знявся в 80 фільмах
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1921 | ф | Кін | Kean | Едмунд Кін |
| 1921 | ф | Леді Гамільтон | Lady Hamilton | капітан Джон Віллет Пейн |
| 1922 | ф | Лола Монтес | Lola Montez, die Tänzerin des Königs | Дон Мігуель |
| 1922 | ф | Король Фрідріх. Частина 1 | Fridericus Rex — 1. Teil: Sturm und Drang | граф Нейпер |
| 1923 | ф | Король Фридрих. Частина 4 | Fridericus Rex — 4. Teil: Schicksalswende | Принц Карл фон Лотрінген |
| 1925 | ф | Вона | She | Гораціо Голлі |
| 1927 | ф | Східний експрес | Orientexpress | Петер Карг |
| 1927 | ф | Метрополіс | Metropolis | Грот |
| 1929 | ф | Манолеску — король злодіїв | Manolescu - Der König der Hochstapler | Джек |
| 1930 | ф | Інший | Der Andere | Діккерт |
| 1930 | ф | Дрейфус | Dreyfus | Еміль Золя |
| 1931 | ф | Берлін-Александерплац | Berlin-Alexanderplatz | Франц Біберкопф |
| 1933 | ф | Квекс із гітлерюгенда | Hitlerjunge Quex: Ein Film vom Opfergeist der deutschen Jugend | батько Гайні Фелькера |
| 1935 | ф | Діва Жанна | Das Mädchen Johanna | Герцог Бургундський |
| 1936 | ф | Стенька Разін | Stjenka Rasin | князь Долгорукий |
| 1938 | ф | Вітчизна | Heimat | Леопольд фон Шварц |
| 1940 | ф | Фрідріх Шиллер — Тріумф генія | Friedrich Schiller — Der Triumph eines Genies | Карл Еуген, великий князь Вюртемберга |
| 1940 | ф | Єврей Зюсс | Jud Süß | Карл Александр (герцог Вюртемберга) |
| 1940 | ф | Поштмейстер | Der Postmeister | 'Поштмейстер |
| 1942 | ф | Андреас Шлютер | Andreas Schlüter | Андреас Шлютер |
| 1944 | ф | Дегенхардти | Die Degenhardts | герр Дегенхардт' |
| 1945 | ф | Доктор Додерлейн | Dr. phil. Doederlein | Франц Додерлейн |
| 1945 | ф | Кольберг | Kolberg | бургомістр Йоахім Неттельбек |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
