Генеральний секретар ЦК КПРС

Генера́льний секрета́р ЦК КПРС (у неофіційному вживанні та повсякденній мові часто скорочено до генсек) — найзначніша і єдина неколегіальна посада в Центральному Комітеті Комуністичної партії Радянського Союзу.

Генеральний секретар ЦК КПРС Генеральный секретарь ЦК КПСС
Тип	генеральний секретар, лідер партіїd і голова держави
Член	ЦК КПРС
Резиденція	Сенатський палац, Москва[1]
Місце	Сенатський палац і Московський кремль
Створення	Квітень 1917
Перший на посаді	Олена Стасова
Останній на посаді	Володимир Івашко (виконувач обов'язків)
Скасовано	29 серпня 1991
Неофіційні назви	(акронім) генсек

Історія посади

Посаду введено 3 квітня 1922 року за рішенням Пленуму ЦК РКП(б), обраного XI з'їздом РКП(б). Першим Генеральним секретарем був обраний Йосип Віссаріонович Сталін.

Спочатку посада Генерального секретаря ЦК мала радше технічний характер, але до кінця 1920-х років Сталін зосередив у своїх руках таку значну особисту владу, що посада стала асоціюватися з найвищою посадою у партійному керівництві, хоча Статут ВКП(б) на той час не передбачав її існування.

Після XVII з'їзду ВКП(б), що відбувся 1934 року, ЦК ВКП(б) обрав Секретаріат ЦК ВКП(б) у складі Андрія Олександровича Жданова, Лазаря Мойсейовича Кагановича, Сергія Мироновича Кірова і Йосипа Сталіна. Формальне затвердження на посаді «Генерального секретаря» не провадилося, і Сталін припинив використовувати це словосполучення в офіційних документах, підписуючи документи «секретар ЦК».

Подальше оновлення Секретаріату ЦК ВКП(б) у 1939 і 1946 роках також провадилося з обранням номінально рівноправних секретарів ЦК. 1952 року на XIX з'їзді КПРС Сталін запропонував свою відставку з поста «секретаря», яка прийнята не була, і його знов обрали одним із секретарів на Пленумі 16 жовтня 1952 р.

Статут КПРС, ухвалений XIX з'їздом КПРС, не містив жодної згадки про посаду «Генерального секретаря».

У вересні 1953 року Пленум ЦК КПРС заснував пост Першого секретаря ЦК партії, на який був обраний Микита Сергійович Хрущов.

На XXIII з'їзді КПРС, що відбувся 1966 року, за часів Л. І. Брежнєва, були ухвалені зміни до Статуту КПРС і посада «Генерального секретаря» стала офіційною. Одночасно назва «Політбюро ЦК КПРС» замінила назву «Президія ЦК КПРС», що існувала з 1952 р.

• Після смерті Леоніда Ілліча Брежнєва Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний Юрій Володимирович Андропов.
• Після смерті Андропова Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний Костянтин Устинович Черненко.
• Після смерті Черненка Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний Михайло Сергійович Горбачов, який став останнім Генеральним секретарем ЦК КПРС.

Пост Генерального секретаря ЦК КПРС існував до 1991 року і практично припинив своє існування із заявою Горбачова про складення повноважень Генерального секретаря ЦК КПРС 24 серпня 1991 р.

Заступник Генерального секретаря

У 1990—1991 існувала посада Заступника Генерального секретаря ЦК КПРС. Єдиною людиною, що займала цей пост, був Володимир Антонович Івашко, який теоретично заміщав Генерального секретаря. В ході серпневого путчу 1991 р. Заступник Генерального секретаря ЦК КПРС був фактично позбавлений можливості виконувати обов'язки Горбачова, що перебував під домашнім арештом, не проявивши себе жодними діями.

Примітки

1. ГЛАВНЫЙ КОРПУС КРЕМЛЯ. The VVM Library. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.

Література

• Armstrong, John Alexander (1986). Ideology, Politics, and Government in the Soviet Union: An Introduction. University Press of America. ASIN B002DGQ6K2.
• Backes, Uwe; Moreau, Patrick (2008). Communist and Post-Communist Parties in Europe. Vandenhoeck & Ruprecht. ISBN 978-3-525-36912-8.
• Baylis, Thomas A. (1989). Governing by Committee: Collegial Leadership in Advanced Societies. State University of New York Press. ISBN 978-0-88706-944-4.
• Brown, Archie (2009). The Rise & Fall of Communism. Bodley Head. ISBN 978-0061138799.
• Chubarov, Alexander (2003). Russia's Bitter Path to Modernity: A History of the Soviet and post-Soviet Eras. Continuum International Publishing Group. ISBN 978-0826413505.
• Clements, Barbara Evans (1997). Bolshevik Women. Cambridge University Press. ISBN 978-0521599207.
• Fainsod, Merle; Hough, Jerry F. (1979). How the Soviet Union is Governed. Harvard University Press. ISBN 978-0674410305.
• Fairfax, Kaithy (1999). Comrades in Arms: Bolshevik Women in the Russian Revolution. Resistance Books. ISBN 090919694X.
• Grill, Graeme (2002). The Origins of the Stalinist Political System. Cambridge University Press. ISBN 978-0521529365.
• March, Luke (2002). The Communist Party In Post-Soviet Russia. Manchester University Press. ISBN 978-0-7190-6044-1.
• Kort, Michael (2010). The Soviet Colossus: History and Aftermath. M.E. Sharpe. ISBN 978-0-7656-2387-4.
• McCauley, Martin (1998). Gorbachev. Pearson Education. ISBN 978-0582437586.
• McCauley, Martin (1997). Who's who in Russia since 1900. Routledge. ISBN 0-415-13898-1.
• Medvedev, Zhores; Medvedev, Roy (2006). The Unknown Stalin. I.B. Tauris. ISBN 978-1585675029.
• Noonan, Norma (2001). Encyclopedia of Russian Women's Movements. Greenwood Publishing Group. ISBN 978-0313304385.
• Phillips, Steve (2001). The Cold War: conflict in Europe and Asia. Heinemann. ISBN 978-0435327361.
• Ra'anan, Uri (2006). Flawed Succession: Russia's Power Transfer Crises. Lexington Books. ISBN 978-0739114025.
• Radetsky, Peter (2007). The Soviet Image: A Hundred Years of Photographs from Inside the TASS Archives. [Chronicle Books. ISBN 978-0811857987.
• Rappaport, Helen (1999). Joseph Stalin: A Biographical Companion. ABC-CLIO. ISBN 978-1576070840.
• Rogovin, Vadim (2001). Stalin's Terror of 1937–1938: Political Genocide in the USSR. Mehring Books]. ISBN 978-1893638082.
• Service, Robert (2009). History of Modern Russia: From Tsarism to the Twenty-first Century. Penguin Books Ltd. ISBN 978-0674034938.
• Taubman, William (2003). Khrushchev: The Man and His Era. W.W. Norton & Company. ISBN 978-0393051445.
• Ulam, Adam (2007). Stalin: The Man and His Era. Tauris Parke Paperbacks. ISBN 978-1-84511-422-0.
• Vasilʹeva, Larisa Nikolaevna (1994). Kremlin Wives. Arcade Publishing. ISBN 978-1559702607.
• Stephen K. White (2000). Russia's New Politics: The Management of a Postcommunist Society. Cambridge University Press. ASIN B003QI0DQE.
• Williamson, D.G. (2007). The Age of the Dictators: A Study of the European Dictatorships, 1918–53 (вид. 1st). Pearson Education. ISBN 978-0582505803.
• Zemtsov, Ilya (2001). Encyclopedia of Soviet Life. Transaction Publishers. ISBN 978-0887383502.