Гельмут Лент

Гельмут Лент (нім. Helmut Lent; нар. 13 червня 1918, Пійрехне — пом. 7 жовтня 1944, Падерборн) — німецький льотчик-ас нічної винищувальної авіації, оберст люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям‎, мечами і діамантами.

Гельмут Лент
Helmut Lent
Народження	13 червня 1918(1918-06-13) Пійрехне, біля Ландсберг
Смерть	7 жовтня 1944(1944-10-07) (26 років) Падерборн, Вестфалія
Країна	Німецька імперія  Третій Рейх  Німеччина
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1935–1945
Звання	оберст (посмертно)
Формування	ZG 76, NJG 1, NJG 2, NJG 3
Командування	IV./NJG 1, II./NJG 2, NJG 3
Війни / битви	Друга світова війна Польська кампанія (1939) Французька кампанія (1940) Операція «Везерюбунг» Стратегічна повітряна оборона Рейху
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Золотий німецький хрест Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами Нарвікський щит Почесний Кубок Люфтваффе

Біографія

Син протестантського священика. 6 квітня 1936 року вступив у військову авіаційну школу в Берліні-Гатові. В липні 1938 року зарахований в 9-у ескадрилью 132-ї винищувальної ескадри. Під час Польської кампанії літав на важкому винищувачі Bf.110 у складі 76-ї штурмової винищувальної ескадри. Свою першу перемогу здобув 2 вересня 1939 року, збивши у районі Лодзі польський винищувач. З 7 жовтня 1940 року — командир 4-ї ескадрильї 1-ї ескадри нічних винищувачів. З 1 листопада 1941 року — командир 2-ї групи 2-ї ескадри нічних винищувачів. Першим з нічних винищувачів досягнув рубежу 50 перемог. З 1 серпня 1943 року — командир 3-ї ескадри нічних винищувачів. Був тричі поранений. 7 жовтня 1944 року його літак зазнав аварії під час посадки на аеродром у Падеборні. Лент помер від наслідків отриманих при аварії тяжких поранень.

Всього за час боїв здійснив 507 бойових вильотів (в тому числі 396 вночі) і збив 113 літаків (з них 61 чотиримоторний бомбардувальник), в тому числі 102 вночі. За кількістю нічних перемог Лент став другим асом після Гайнца-Вольфганга Шнауфера.

Нагороди

• Нагрудний знак пілота (15 листопада 1937)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (21 вересня 1939)
  • 1-го класу (11 травня 1940)
• Нарвікський щит (30 січня 1941)
• Почесний Кубок Люфтваффе (26 червня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (14 липня 1941)
  • в сріблі (22 грудня 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами і діамантами
  • лицарський хрест (30 серпня 1941) — за 8 денних і 14 нічних перемог.
  • дубове листя (№ 98; 6 червня 1942) — за 35 нічних перемог.
  • мечі (№ 32; серпня 1943) — за 66 нічних перемог.
  • діаманти (№ 15; 31 липня 1944) — за 100 нічних перемог.
• Німецький хрест в золоті (9 квітня 1942)
• Авіаційна планка денного винищувача в золоті
• Авіаційна планка нічного винищувача в золоті з підвіскою «300»
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
• 6 разів відзначений у Вермахтберіхт

Військова кар'єра

• 1 квітня 1936 — фанен-юнкер
• 1 квітня 1937 — фенріх
• 1 лютого 1938 — обер-фенріх
• 1 березня 1938 — лейтенант
• 1 липня 1940 — оберлейтенант
• 1 січня 1942 — гауптман
• 1 січня 1943 — майор
• 1 березня 1944 — оберстлейтенант
• посмертно — оберст

Див. також

• Список асів Люфтваффе Другої світової війни
• Франц Гетц
• Вільгельм-Фердинанд Галланд
• Ерік Мікс
• Роберт Олійник
• Клаус Митуш

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
• Hinchliffe, Peter (2003). «The Lent Papers» Helmut Lent. Cerberus Publishing Limited. ISBN 1-84145-105-3.
• Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.(нім.)
• Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-21-1.(нім.)
• Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Osprey Publishing. ISBN 1-85532-696-5.(англ.)
• Spick, Mike (1996). Luftwaffe Fighter Aces. New York: Ivy Books. ISBN 0-8041-1696-2.(англ.)
• Weal, John (1999). Messerschmitt Bf 110 Zerstörer Aces World War Two. London: Osprey. ISBN 1-85532-753-8.(нім.)
• Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-644-5.(англ.)

Посилання

• Гельмут Лент (Helmut Lent). на wunderwaffe.narod.ru. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 1 червня 2012.(рос.)
• Гельмут Лент: биография. на people.su/ua. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 1 червня 2012.(укр.)
• Лент Гельмут. на airwar.ru. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 1 червня 2012.(рос.)
• Helmut Lent. Aces of the Luftwaffe. Архів оригіналу за 5 березня 2012.
• Helmut Lent. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 1 червня 2012.(нім.)
• Helmut Lent @ Eichenlaubträger

Відео

• Helmut Lent [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: майор Йохан Шлак	командир 3-ї нічної винищувальної ескадри 1 серпня 1943 — 7 жовтня 1944	Наступник: оберст Гюнтер Радуш