Loading AI tools
британська письменниця, колишня акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гелен Ф. Раппапорт (англ. Helen Rappaport; до шлюбу Вер (англ. Ware), 1947, Бромлі, Великий Лондон) — британська письменниця, колишня акторка, ексредакторка в академічних видавництвах Wiley-Blackwell і OUP. Спеціалізується на вікторіанській епосі та революційній Росії[3].
| Гелен Раппапорт | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Helen Rappaport | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Helen Ware рос. Хелен Уэр | |||
| Народилася | 1947 Бромлі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[1] | |||
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Діяльність | історикиня, письменниця-романістка, біограф, перекладачка, письменниця, прозаїк, редакторка, русист | |||
| Сфера роботи | історія[2] і переклади з російськоїd[2] | |||
| Alma mater | Університет Лідса і Chatham Grammar School for Girlsd | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Жанр | драма | |||
| Сайт: helenrappaport.com | ||||
|
| ||||
Народилася в Бромлі, виросла недалеко від річки Медвей у Північному Кенті і відвідувала середню школу Чатема для дівчаток. Її старший брат — Майк Вер[en], 1939 року народження, фотограф, хімік та письменник[a]. Має молодших братів-близнюків, Пітера (теж фотограф) і Крістофера, 1953 народження[4].
Вивчала російську мову в Лідському університеті, де брала участь в університетській театральній трупі та розпочала акторську кар'єру[5].
Після роботи в театральній трупі Лідського університету з'явилася в кількох телесеріалах, серед яких «Королівський суд[en]», «Кохання завдає болю[en]» та «Білль[en]»[6]. Пізніше вона стверджувала, що провела «20 років у депресії як безробітна, розорена і нещасна акторка»[7].
На початку 1990-х стала редакторкою в академічних видавництвах Wiley-Blackwell та OUP[5]. Також зробила внесок в історичні та біографічні довідники, опубліковані, наприклад, Cassell[en] та Рідерз дайджест[8].
Від 1998 року стала заробляти виключно письменницькою працею[5], написавши 3 книги для американського видавництва ABC-CLIO, зокрема, «Енциклопедію соціальних реформаторок» (англ. An Encyclopaedia of Women Social Reformers) 2001 року з передмовою Меріан Райт Едельман. 2002 року книга здобула нагороду Американської бібліотечної асоціації, як видатне джерело інформації, і, згідно з виданням Times Higher Education Supplement, "чудова книга, пізнавальна, інформаційно-насичена, з широкою тематикою[9].
Раппапорт вільно розмовляє російською і перекладає російські п'єси, зокрема, п'єси Антона Чехова (разом з Томом Стоппардом, Девідом Гейром[en], Девідом Ланом[en] та Ніколасом Райтом[en])[5].
2003 року[10] Раппапорт виявила і придбала портрет медсестри з Ямайки Мері Сікол 1869 року роботи Альберта Чарльза Чаллена[en]. Нині картина висить у Національній портретній галереї[11][12].
Мері Сікол фігурує у книзі Раппопорт 2007 року «Немає місця для леді: нерозказана історія жінок на Кримській війні» (англ. No Place for Ladies: The Untold Story of Women in the Crimean War), яку Саймон Себаг Монтефіоре оцінив як «гостру і надихальну, добре опрацьовану, але при цьому добре читану», і яка отримала позитивні відгуки в Times і The Guardian[13].
Її книга 2008 року «Єкатеринбург: останні дні Романових» (англ. Ekaterinburg: The Last Days of the Romanovs) має безліч позитивних відгуків як у Великій Британії[14], так і в США[15], де стала бестселером[8].
Книга про Леніна «Змовник: Ленін у вигнанні» (англ. Conspirator: Lenin in Exile), видана 2009 року, здобула популярність завдяки припущенням авторки про те, що Ленін помер від сифілісу, а не від інсульту[16].
Її книга 2010 року «Завжди прекрасна» (англ. Beautiful For Ever) описує розвиток косметичної промисловості вікторіанської епохи та розповідає історію мадам Рейчел[en], яка здобула як славу, так і ганьбу, продаючи продукти, які мали майже магічну силу «відновлення та збереження»[джерело?].
Написана книгу «Чудова одержимість» (англ. A Magnificent Obsession), яку видано 3 листопада 2011 року — у 150-ті роковини від дня смерті принца Альберта[8].
Книга «Впіймане світло: народження фотографії» (англ. Capturing the Light: The Birth of Photography), написана у співавторстві з Роджером Вотсоном, розповідає історію Генрі Фокса Талбота та Луї Дагера. Раппапорт і Вотсон узяли участь у заході під час Единбурзького книжкового фестивалю 14 серпня 2013[17]. Книга оповідає історію фотографії.
Її книга "У тенетах революції: Петроград, Росія, 1917 рік — Світ на межі" (англ. Caught in the Revolution: Petrograd, Russia, 1917 – A World on the Edge), видана 2016 року в Лондоні, отримала багато позитивних відгуків[18]. 2017 року книгу видано в Нью-Йорку. В ній ідеться про те, як революційні події сприйняли представники іноземної колонії міста. Під час підготовки використано листи, щоденники, спогади та дорожні записки більш ніж 80 очевидців, зокрема й раніше практично невідомі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
