Loading AI tools
британська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дама Гелен Міррен (англ. Dame Helen Mirren, при народженні Helen Lydia Mironoff[5][6], 26 липня 1945) — британська акторка театру і кіно, продюсерка та режисерка. Лауреатка премії «Оскар» за головну роль у фільмі «Королева» (2006). Відома виконанням ролей вінценосних осіб (Єлизавета I, 2005; Єлизавета II, 2006). Як Дама-Командор Ордена Британської Імперії (5 грудня 2003) має право носити з ім'ям титул Dame (жіночий аналог титулу «сер»).
Гелен Міррен | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Helen Mirren | ||||
Ім'я при народженні | Helen Lydia Mironoff | |||
Народилася | 26 липня 1945[1][2][…] (79 років) Гаммерсміт, Лондон, Велика Британія | |||
Громадянство | Велика Британія США[3] | |||
Діяльність | телеакторка, кіноакторка, акторка озвучення, акторка театру, акторка, кінопродюсерка, кінорежисерка | |||
Alma mater | Мідлсекський університетd і St Bernard's High School and Arts Colleged | |||
Роки діяльності | з 1967 року | |||
У шлюбі з | Тейлор Гакфордd | |||
Батьки | Basil Mirrend[4] Kitty Rogersd[4] | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук | |||
IMDb | ID 0000545 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Гелен Міррен у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Гелен Лінда Міронофф народилася у Лондоні (англ. Queen Charlotte's and Chelsea Hospital) в сім'Ї Василя Петровича Миронова (1913—1980) та Кетлін Александрини Єви Матільди Роджерс (1909—1996). Навчалася у «St Bernard's High School for Girls» (Саутенд-он-Сі) та у New College of Speech and Drama (Лондон).
У 18 років отримала запрошення до організації «National Youth Theatre»[7], завдяки чому дебютувала на сцені театру The Old Vic (роль Клеопатри у трагедії Антоній та Клеопатра).
Після успішної співпраці з «National Youth Theatre» акторка уклала угоду з відомою театральною компанією «Royal Shakespeare Company», у складі якої зіграла багато блискучих ролей.
У 1995 році дебютувала на Бродвеї у виставі «Місяць в селі». Найуспішніша театральна роль акторки — Єлизавета ІІ у виставі «Авдієнція»[8] (театр Гілгуда) за п'єсою британського драматурга Пітера Моргана (премія Лоуренса Олів'є у 2013 році та премія Тоні у 2015 році).
Дебютом телекар'єри Гелен Міррен була роль Кларетти у телефільмі режисера Клода Вотема «Цезар і Кларетта»[9] (1975). У 1976 році Міррен зіграла Стеллу в телевізійній екранізації п'єси Гарольда Пінтера «Колекція»[10] (цикл Laurence Olivier Presents). Найбільшу популярність акторці принесла роль детективки Джейн Теннісон у серіалі «Головний підозрюваний» (1991—2006). За втілення на телеекрані образу головної героїні Міррен тричі отримала премію БАФТА (1991, 1992, 1993). Роль королеви Єлизавети I в однойменному мінісеріалі принесла їй премію «Еммі».
Гелен Міррен розпочала кінокар'єру з епізодичної ролі у фільмі «З кращих спонукань» (1966). Наприкінці 1960-х Міррен була вже достатньо відомою театральною акторкою, тому її ролі в екранізаціях творів Шекспіра («Сон літньої ночі», «Гамлет») мали дуже високий художній рівень. У 1969 році Міррен вперше зіграла одну з головних ролей (Кора Раян у художньому фільмі Майкла Павелла «Повноліття»). У 1973 році Міррен зіграла Патрицію Берджес у картині «О, щасливчик!». У 1984 році прекрасно втілила на кіноекрані образ Марсели у драмі «Щоденник терориста» (за цю роль акторка отримала приз Каннського фестивалю за найкращу жіночу роль). Фільм «Королева» приніс Міррен світову популярність та міжнародне визнання.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.