Гаральд Боєзуб

Гаральд Боєзуб (давньосканд. Haraldr Hilditönn, дан. Harald Hildetand, англ. Harald Wartooth та Harold Hiltertooth; українські варіанти — Бойовий Зуб, Ікло Битви) — легендарний конунг Данії, Швеції та Норвегії, який жив у VIII столітті та належав до роду Скьйольдунґів. Згідно з «Хроніками Лайре^[da], Боєзуб розширив свої володіння до Середземномор'я.

Гаральд Гільдетанд (Боєзуб) дан. Harald Hildetand
Гаральд Гільдетанд (Боєзуб) Гаральд Боєзуб в битві при Бравеллірі, ілюстрація Л. Фрьоліх, XIX століття.
Король Данії
Попередник:	Грьорік Сіяч Перснів
Спадкоємець:	Сіґурд Перстень Сіґфред I
Народження:	невідомо
Смерть:	близько 770—775 рр. лен Естерґьотланд
Рід:	Скьйольдунґи
Батько:	Грьорік Сіяч Перснів
Мати:	Ауд Багата
Діти:	Eysteinn Belid, Аса Гаральдсдоттір і Solgi Haraldssond[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Родовід

• Гальфдан Сміливий (помер 650), Конунг Сконе
  • Івар Широкі Обійми (650—700), Конунг Сконе
    • Ауд Багата (VIII століття), дочка Івара
      • Гаральд Боєзуб, Конунг Данії
        • Гальфдан Старий, Конунг Північної Ютландії
          • Ануло або Геммінґ, Конунги Данії
            • Рорик Ютландський, Конунг Фрисландії
      • Рандвар Радбартсон, Конунг Ґардарікі
        • Сіґурд Перстень, Конунг Ґардарікі
          • Раґнар Лодброк
            • Бйорн I Залізнобокий

Боєзуб

Саксон Граматик у своїх «Діяннях данів» наводить два варіанти походження прізвиська Гаральда. Згідно з першою версією, Гаральд втратив два зуби в битві з володарем Сконе, але за деякий час чудовим чином зуби в нього виросли знову. Згідно з другою версією, в Гаральда сильно виступали вперед зуби^[2].

Також Боєзуб або Ікло Битви (від давньосканд. hilditönn)^[3] могло значити Хоробрий, Герой війни.

Історія

Гаральд Боєзуб в битві при Бравеллірі, ілюстрация Х. Гамільтона, 1830 р.

Батьками Гаральда вважаються Грьорік Сіяч Перснів та Ауд Багата^[4][5]. Після загибелі чоловіка від рук Івара Широкі Обійми (батько Ауд та дід Гаральда) Ауд з сином вирушила на острів Готланд, а по тому — в Ґардарікі^[6], де близько 710 року вийшла заміж за місцевого конунга Радбарта^[7] з роду Інґлінґів. Від цього шлюбу народився син — Рандвер, майбутній конунг Ґардарікі (деякі дослідники приписують Рандверові заснування Альдейґьюборґа (Стара Ладога)^[8]).

753 року Рандвер відіслав свого брата Гаральда (надавши йому військо) в Данію для відвоювання батьківського престолу. У результаті Гаральд став данським королем^[8].

Вже в старості Гаральд загинув у міжусобній війні зі своїм племінником (сином брата Рандвера), шведським конунгом Уппсали Сіґурдом Перснем (давньосканд. Sigurðr Hringr), у легендарній битві при Броваллі (дан. Battle of Brávellir), в Естерґьотланді^[9]. Цю подію точно відносять до 770–775 рр.^[10].

Примітки

1. Geni.com — 2006.

   d:Track:Q2621214
2. Andersson I. Skånes historia: till Saxo och Skånelagen (датск.). — Stockholm: Norstedts, 1947. — С. 212.
3. Ермолаев Т. Прозвища в исландских сагах [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
4. Родовой перечень от Альва Старого (рос.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. О Форньоте и его роде (Frá Fornjóti ok hans ættmönnum).
5. Nerman B. Det svenska rikets uppkomst (датск.). — 1925. — С. 231.
6. Шарымов А. Раздел 1. Из допетровской истории Озерного края: VI. Жизнь варягов-русов; «эпоха Рюрика» и начало Древней Руси [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) // Шарымов А. М. Предыстория Санкт-Петербурга. 1703 год. — Нева, 2004. — ISBN 5-87516-044-6.
7. Милютенко Н. «Гардская» версия происхождения Рагнара Кожаные Штаны (Сага о Скъёльдунгах) [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.).
8. Глава 16. Норманны и восточные славяне. VIII — середина IX вв. [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.) // Бегунов Ю. К. История Руси: в 5 томах. — Политехника, 2007. — Т. 1.
9. Моррис У., Леннрут Л. Мед поэзии / в пер. Чесноковой Т.. — Терра, 1998. — ISBN 5-300-01697-7. (рос.)
10. Пчелов Е. В. Рюриковичи. Тысяча лет одного рода. — ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — ISBN 5-224-03160-5. (рос.)

Посилання

• Книга Третя (Gesta Danorum).(англ.)