Вільям Гарбатт

Вільям Гарбатт (англ. William Garbutt, нар. 9 січня 1883, Хейзел Гроув — пом. 24 лютого 1964, Ворік) — англійський футболіст, що грав на позиції півзахисника та нападника. Виступав за клуби «Редінг», «Вулідж Арсенал» та «Блекберн Роверз».

Вільям Гарбатт
Вільям Гарбатт
Особисті дані
Повне ім'я	Вільям Томас Гарбатт
Народження	9 січня 1883(1883-01-09)
	Хейзел Гроув, Англія
Смерть	24 лютого 1964(1964-02-24) (81 рік)
	Ворік, Англія
Громадянство	Велика Британія  Сполучене Королівство
Позиція	півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1903–1906 «Редінг»  ? (?) 1906–1908 «Вулідж Арсенал» 52 (8) 1908–1911 «Блекберн Роверз» 82 (10) 1911–1912 «Вулідж Арсенал» 0 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1912–1927 «Дженоа» 1927–1929 «Рома» 1929–1935 «Наполі» 1935–1937 «Атлетік Більбао» 1937 «Мілан» 1937–1940 «Дженова 1893» 1946–1948 «Дженоа»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарбатт.

По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, очолював низку відомих італійських клубів, а також іспанський «Атлетік Більбао». Як тренер — триразовий чемпіон Італії та чемпіон Іспанії

Ігрова кар'єра

Гарбатт народився в невеликому селі Хейзел Гроув поблизу Стокпорта в багатодітній родині теслі. У молодому віці пішов в армію, в Королівський полк артилерії, де і почав грати у футбол. Після демобілізації став грати за «Редінг», провівши в якому два роки, привернув увагу столичного «Вулідж Арсенала», в якому дебютував у вищому англійському дивізіоні.

Провівши два роки в «Арсеналі» він перейшов в «Блекберн Роверс», за який грав наступні три сезони. 1911 року Гарбатт повернувся в «Арсенал», але не провівши за нього жодного матчу, завершив кар'єру в 29 років у результаті низки травм.

Кар'єра тренера

Після закінчення кар'єри футболіста Гарбатт поїхав до Італії, в Геную, де спочатку працював вантажником у порту, але незабаром став головним тренером клубу «Дженоа». Під його керівництвом «Дженоа» тричі перемагала в чемпіонаті Італії — 1915, 1923 та 1924 років.

У 1927 році Гарбатт пішов з «Дженоа» і став першим тренером новоствореного клубу «Рома». Провівши в клубі всього два роки, Гарбатт зумів стати з «вовками» третім у чемпіонаті країни.

З 1929 по 1935 роки Гарбатт тренував «Наполі», з яким так само зумів стати третім у чемпіонаті, що стало найкращим результатом в історії клубу, і такого результату «Наполі» не міг повторити до 60-х років.

1935 року Вільям переїхав у Іспанію, де став тренером клубу «Атлетік Більбао», і в перший же сезон привів його до перемоги в чемпіонаті Іспанії.

1937 року він повернувся до Італії, де спочатку короткий період тренував «Мілан», а потім знову очолив «Дженоа». 1940 року через початок другої світової війни він, як британський підданий, був висланий з Італії, і тим самим був змушений залишити посаду тренера «Дженоа».

Незабаром після закінчення війни, 1946 року, Гарбатт знову очолив «Дженоа», але цього разу ненадовго, і в 1948 році Гарбатт покинув клуб, завершивши свою тренерську кар'єру та повернувшись на батьківщину.

Помер 24 лютого 1964 року на 82-му році життя у місті Ворік^[1].

Титули і досягнення

Як тренера

• Чемпіон Італії (3):

«Дженоа»: 1914-15, 1922-23, 1923-24

• Володар Кубка КОНІ (1):

«Рома»: 1928

• Чемпіон Іспанії (1):

«Атлетік Більбао»: 1935-36

Джерела

• Edgerton, Paul (2009). William Garbutt – Father of Italian Football. Cheltenham: SportsBooks. ISBN 978-1-899807-82-6.
• Angrisani, Biagio (ed.) (2004). Mister William Thomas Garbutt. Introduction by Antonio Ghirelli. La Campanella.