Вільшаниця (Івано-Франківський район)

Вільша́ниця — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Тисменицької міської громади.

село Вільшаниця
Церква Покрови Пресвятої Богородиці Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Тисменицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA26040330020084559
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1439
Населення	1752
Площа	17,99 км²
Густота населення	97,39 осіб/км²
Поштовий індекс	77440
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°57′14″ пн. ш. 24°52′51″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	77440, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Вільшаниця, вул. Осередок, 95
Карта
Вільшаниця
Вільшаниця
Мапа
Вільшаниця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вільшаниця.

Історія

Село Вільшаниця згадується 30 травня 1440 року у протоколах галицького суду ^[1].

У 1934—1939 років село входило до об'єднаної сільської ґміни Рошнюв Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі мешкало 2090 осіб, з них 2080 українців-греко-католиків і 10 українців-римокатоликів^[2].

За даними облуправління МГБ у 1949 році у Тисменицькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Вільшаниця, Милування і Пшеничники^[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1748	99.77%
російська	4	0.23%
Усього	1752	100%

Економіка

В селі розташоване виробництво еко-чаїв для Івано-Франківської продовольчої компанії «Екопродукт».^[5]

Цікаві факти

• На знімках з космосу село виглядає як тризуб, що нагадує національний Герб України. Розташування п'яти основних сільських вулиць розділяють чотири потічки та річка, які всі разом ніби утворюють тризуб. За 575 років село не змінило своїх обрисів, стверджує сільський голова.
• У рамках Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ІІІ» у селі встановлено 8 сонячних батарей та 55 світлодіодних ламп^[6].

Світлини

• 
  Церква Святого Теодозія Печерського
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Символічна могила борцям за волю України
• 
  Монумент "Скорботна мати"
• 
  Школа
• 
  Дитячий садок
• 
  Будинок культури
• 
  Капличка

Примітки

1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.81, №807. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 94.
3. Реабілітовані історією. Івано-Франківська область: Книга 1 / Упоряд., авт. передм. Л. Вардзарук. Науково-редакційний відділ «Реабілітовані історією» при Івано-Франківській облдержадміністрації. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2.
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
5. Фотоподорож Фіртки. "Екопродукт": Погляд на Карпатський чай зсередини [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.], Агенція новин Фirtka.if.ua
6. У двох селах Прикарпаття встановили 36 сонячних батарей. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.

Посилання

• Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
• Під знаком тризуба (Історія села Вільшаниця) [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.]