Вулиця Данила Щербаківського

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Щербаківського.

Ву́лиця Дани́ла Щербакі́вського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Нивки. Пролягає від Берестейского проспекту до вулиці Стеценка та площі Валерія Марченка.

Вулиця Данила Щербаківського Київ
Вулиця Данила Щербаківського
Місцевість	Нивки
Район	Шевченківський
Назва на честь	Данила Щербаківського
Колишні назви
860-та Нова, Щербакова
Загальні відомості
Протяжність	2,5 км
Координати початку	50°27′33.8″ пн. ш. 30°24′21.2″ сх. д.
Координати кінця	50°28′52.3″ пн. ш. 30°24′21″ сх. д.
поштові індекси	03190
Транспорт
Найближчі станції метро	«Нивки» (на початку),  «Сирець» (у кінці)
Автобуси	А 14, 23, 32, 47
Тролейбуси	Тр 4, 5, 26, 36
Маршрутні таксі	Мт 182, 410, 455, 465, 537, 540, 575
Зупинки громадського транспорту	«Станція метро „Нивки“», «Вулиця Естонська», «Вулиця Ґолди Меїр», «Вулиця Ружинська», «Вулиця Салютна», «Магазин», «Поліклініка», «Вулиця Кирила Стеценка»
Найближчі залізничні станції	Святошин з. п. Берестейська з. п. Сирець
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	ЗОШ № 27, ЗОШ № 95, ЗОШ № 175, ДНЗ №346, ДНЗ №387, ДНЗ №388, ДНЗ №465, ДНЗ №467
Поштові відділення	№ 111, № 174
Парки	Нивки
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11921
У проєкті OpenStreetMap	r2177859
Мапа
Вулиця Данила Щербаківського у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Балакліївська, Марка Безручка, Всеволода Петріва, Естонська, Вовчогірська, Ґолди Меїр, Ружинська, Салютна, провулок Всеволода Петріва.

Історія

Виникла в середині XX століття під назвою 860-та Нова. З 1953 року мала назву вулиця Щербакова^[1] на честь радянського партійного діяча Олександра Щербакова. З кінця 1950-х років, як будували житловий масив Нивки, вулицю не раз подовжували.

У 1976 році від неї відділено вулицю Маршала Гречка (сучасна вулиця Івана Виговського)^[2]. Тоді вулиця набула теперішніх меж.

Теперішня назва на честь українського науковця, дослідника українського народного мистецтва Данила Щербаківського — з 2016 року^[3][4].

Меморіальні дошки

На будинку № 72, у котрому з квітня 1963 до жовтня 1983 жив український дисидент-правозахисник Валерій Марченко, установлено меморіальну дошку на його честь.

• 
  Меморіальна дошка Валерію Марченку

Установи та заклади

• Культурна асоціація «Новий Акрополь» [Архівовано 26 червня 2017 у Wayback Machine.] (буд. № 9-А)
• Будинок дитячої творчості Шевченківського району (буд. № 18)
• Відділення зв'язку № 111 (буд. № 60)
• Відділення зв'язку № 174 (буд. № 33)
• Загальноосвітня середня школа № 95 (буд. № 61-Г)
• Загальноосвітня середня школа № 175 ім. Валерія Марченка (буд. № 58-А)
• Спеціалізована юнацька бібліотека імені Олени Теліги (буд. № 33)
• Бібліотека імені Миколи Костомарова (буд. № 51-В)
• Поліклініка № 5 Шевченківського району (буд. № 70)
• Київський міський психоневрологічний диспансер № 4 (буд. № 64-А)
• Ринок «Нивки» (буд. № 47)