Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Воскресенська вулиця — одна з найстаріших вулиць міста Дніпра, з добре збереженою історичною забудовою та декількома пам'ятками архітектури національного та місцевого значення. Розташована у центральній частині міста — у Шевченківському районі, в історичній місцевості Половиця. Довжина вулиці — близько 1,5 км.
| Воскресенська вулиця Дніпро | |
|---|---|
_1.jpg) | |
| Місцевість | Половиця |
| Район | Шевченківський |
| Колишні назви | |
| Проточна, Клубна, Леніна | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,5 км |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Будинок губернатора, Національний банк, Англійський клуб, готель «Лондон» |
| Заклади культури | Дніпровська обласна філармонія, Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Воскресенська вулиця у Вікісховищі | |
Сучасна вулиця складається з двох історичних вулиць — Проточної, а згодом — Клубної (по парній стороні проспекту) та Воскресенської (по непарній стороні проспекту), які були об'єднані за радянських часів.
Назва вулиці Проточної походила від назви річок Половиці (мало русло в цьому місці до 1884 року), її притоки Жабокряч, що текла з Довгого байраку через південну сторону сучасної площі Героїв Майдану та притоки Половиці, що витікала з Кленового байраку. Назву вулиця Клубна отримала після впорядкування річок й розбудови в цьому місці Англійського клубу.
Назва Воскресенська походить від Свято-Воскресенської церкви на старому міському кладовищі, яким закінчувалася вулиця. У 1930-ті роках церкву було зруйновано, а на місці цвинтаря зведено стадіон «Металург». Зі становленням у місті радянської влади вулиці Клубну та Воскресенську об'єднані в одну з перейменуванням на вулицю Леніна.
В ході виконання Закону України про декомунізацію вулицю Леніна пропонувалося перейменувпнти на честь Степана Бандери, утім 19 лютого 2016 року вулиці була відновлена її історичну назва — Воскресенська[1].
Перші садиби виникли на вулиці наприкінці XVIII століття[2], утім активній забудові заважала річка, що виходила з Рибальської балки і впадала в Половицю, яка текла вздовж вулиці до впадіння у річку Дніпро. Звідси й перша назва вулиці — Проточна. У середині XIX століття річки частково були взяті у колектор та розпочалась активна забудова.
Неоготична садиба Щербакова (буд. № 14 за сучасною нумерацією) — найстаріша споруда Воскресенської вулиці, яка розташована на перехресті з проспектом Дмитра Яворницького. З 1850 року будинок був в оренді Англійського клубу Катеринослава, а 1887 року власники продали споруду під розміщення в ній квартири та канцелярії місцевих губернаторів.
4.jpg)
Нову будівлю Англійського клубу (буд. № 3) було зведено у 1891 році за проєктом архітектора Олександра фон Гогена на Проточній вулиці за 200 метрів від старого приміщення. На честь нового клубу з концертним залом, рестораном, бібліотекою та літньою терасою вулицю Проточну було перейменовано на Клубну[3].
Наприкінці 1890-х років на протилежній стороні вулиці зведено будинок інженера Бродського (буд. № 10), що став тимчасовим приміщенням Клубу громадського зібрання. У 1912 році, після відселення Клубу, у будинку відкрився першокласний готель «Лондон»[4].
На перетині Клубної та Катерининського проспекту у 1910 році починається будівництво Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (буд. № 13). Під час будівництва шляхом різноманітних махінацій банк значно збільшив початкову ділянку, що спричинило судові тяжби з міською владою. Монументальну споруду було завершено у 1911 році.
2.jpg)
Нове приміщення для громадського зібрання (буд. № 6) також було зведено на вулиці Клубній. Будівництво за проєктом архітектора Олександра Гінзбурга закінчується у 1913 році. Залізобетонний театр-клуб став першим «хмарочосом» Катеринослава і першим зразком конструктивістської архітектури у місті[5].
У 1913 році, до 75-річчя Англійського клубу, впритул до його основної будівлі зводиться приміщення театру (буд. № 5) на 1200 місць. Проте вже за рік, із початком Першої світової війни, приміщення Англійського клубу та Клубу громадського зібрання використовувалися для розміщення військових шпиталів.
Під час Української революції Клубна та Воскресенська вулиці стають свідками запеклих боїв за місто. У грудні 1917 року з даху Клубу громадського зібрання більшовики з кулемета обстрілювали штаб військ Української народної республіки у Головпоштамті. На початку 1918 року Катеринослав стає тимчасовою столицею Української народної республіки рад, у приміщеннях Англійського клубу розміщується Всеукраїнський центральний виконавчий комітет. 17—19 березня 1918 року у Зимовому театрі Катеринослава відбувається Другий всеукраїнський з'їзд рад, що проголошує об'єднання усіх радянських державних утворень на території України в єдину республіку — УРР, яка, проте за декілька тижнів припинила існування через наступ українських та автрійсько-німецьких військ. У квітні 1918 року Англійський клуб ненадовго відновлює діяльність.
3.jpg)
Зі становленням у місті радянської влади всі основні споруди вулиці змінюють початкове призначення: у Будинку Санкт-Петербурзького банку розміщується обласна філія Держбанку СРСР, Клуб громадського зібрання займають творчі колективи залізничників, Англійський клуб стає Будинком Червоної Армії, а приміщення його театру з 1927 року займає переведений з Харкова (а до того — з Києва) Перший театр Української радянської республіки імені Тараса Шевченка. Готель «Лондон» змінює назву на «Красна», а з кінця 1940-х років будівля використовується під різні державні установи.
Під час німецької окупації на вулиці діяв кінотеатр для солдатів Вермахту «Soldaten-Kino» (буд. № 11)[6].
Під час реконструкції міста, по закінченню Другої світової війни, нарешті добудований колектор річки, що текла з Рибальської балки. Вулиця Леніна отримала вихід до Дніпра, звідси ж почалося зведення Набережної. У 1966 році по сусідству із дореволюційним «хмарочосом» — Клубом залізничників (колишнім приміщенням громадського зібрання) — на вулиці Леніна зведені найвищі на той час будинки Дніпра — дев'ятиповерхові типові будинки[7]. Наприкінці 1970-х років капітально перебудовується Театр імені Шевченка, створюється Театральний бульвар, що поєднав вулиці Воскресенську та Володимира Мономаха.
16 липня 1991 року навпроти Театру імені Шевченка представниками Народного руху України вперше у Дніпропетровську було піднято український державний прапор. У 1992 році, в першу річницю незалежності України, у сквері на вулиці Леніна за участі Президента України Леоніда Кравчука було відкрито другий в місті пам'ятник Тарасові Шевченкові.
2001 року будівлю Клубу залізничників передано Дніпровській обласній філармонії[8]. У грудні 2003 року Центральна міська бібліотека почала роботу у новій будівлі по вулиці Леніна, 23.
Воскресенська вулиця несуттєво постраждала під час Української революції та Другої світової війни, тож її архітектурна спадщина має важливе значення для міста. Деякі будівлі на Воскресенській, зокрема Будинок губернатора та Обласна філармонія є візитівками Дніпра.
Рух громадського транспорту по вулиці Воскресенській відсутній, утім зупинки «вулиця Воскресенська» є на проспекті Дмитра Яворницького (трамвай № 1, тролейбус № Б, 1, 4) та вулиці Святослава Хороброго (трамвай № 4, 5, 7, 12).
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
