Вулиця Ірини Калинець (Львів)

Вулиця Ірини Калинець — вулиця у Франківському районі міста Львова, у місцевості Новий Світ. Сполучає вулиці Степана Бандери та Михайла Вербицького.

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Ірини Калинець.

Вулиця Ірини Калинець Львів
Вигляд з вулиці Вербицького Вигляд з вулиці Вербицького
Місцевість	Новий Світ
Район	Франківський
Назва на честь	Ірини Калинець
Колишні назви
Лонцького, Ешенбахґассе, Лонцького, Брюллова
польського періоду (польською)	Łąckiego
радянського періоду (українською)	Лонцького
радянського періоду (російською)	Лонцкого
Загальні відомості
Протяжність	100 м
Координати початку	49°50′04.8″ пн. ш. 24°01′07.6″ сх. д.
Координати кінця	49°50′02.3″ пн. ш. 24°01′03.7″ сх. д.
поштові індекси	79013[1]
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2, 4, 6, 7, 8, 9[2]
Архітектурні пам'ятки	№ 2, 4, 6[3]
Поштові відділення	ВПЗ № 13 (вул. Бандери, 24)[1]
Забудова	класицизм, віденська сецесія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2636313
Мапа
Вулиця Ірини Калинець у Вікісховищі

Історія

Вулиця за задумом архітекторів, мала стати частиною вулиці Набєляка (нинішня вулиця Котляревського). Це видно на тодішньому плані «Королівського столичного міста Львова», виданого книгарнею Альтенберга. Однак власники земель, а також вілл між вулицями Набєляка та Хшановської (нинішня вулиця Вербицького) не дозволили втілити цей проєкт. Тож 1898 року вулицю назвали на честь польського генерала Еліяша Яна Лонцького, який командував польським гарнізоном Львова під час облоги міста 1672 року військами султана Мехмета IV^[4]. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Ешенбахґассе, на честь німецького поета Вольфрама Ешенбаха. У липні 1944 року на нетривалий час повернена передвоєнна назва вулиці — Лонцького і вже у 1946 році отримала нову назву — вулиця Карла Брюллова, на честь російського художника Карла Брюллова, який був ініціатором викупу Тараса Шевченка з кріпацтва^[5].

Вулиця Брюллова увійшла до переліку з 53-х вулиць Львівської міської громади, які під час процесу дерусифікації було перейменовано^[6]. В онлайн-голосуванні, яке тривало з 8 по 21 червня 2022 року на сайті Львівської міської ради, найбільше респондентів проголосувало за пропозицію перейменування вулиці на честь Ірини Калинець — української письменниці, поетеси, діячки дисидентського руху^[7]. 30 червня 2022 року депутати Львівської міської ради підтримали пропозицію щодо перейменування вулиці Брюллова на вулицю Ірини Калинець^[8].

Забудова

У забудові вулиці Ірини Калинець присутні стилі класицизм і віденська сецесія. Декілька будинків внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 2 — чотириповерховий житловий будинок (колишня адреса — вул. Лонцького, 2; конскрипційний № 1940 1/4)^[9]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 853-м^[3].

№ 4 — триповерховий житловий будинок (колишня адреса — вул. Лонцького, 4; конскрипційний № 1665 1/4)^[9] зведений у 1905 році за проєктом архітектора Тадея Обмінського у стилі декоративного модерну. Має асиметричний фасад з великим пласким маскароном на фронтоні^[5]. Про нього побутує легенда про «Сумного Ангела»: «Нібито двоє злочинців занапастили молоду дівчину. Від чого вона померла. Злочинців заарештували та помістили у в'язницю на Лонцького. А згорьований батько викупив кам'яницю № 4 та на фасаді розмістив зображення своєї доньки. Щоб злочинці завжди дивилися в обличчя того, кого вони занапастили»^[4]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 854-м^[3].

№ 6 — триповерховий житловий будинок (колишня адреса — вул. Лонцького, 6; конскрипційний № 1658 1/4)^[9] споруджений у 1904–1905 роках за проєктом архітектора Альфреда Захаревича (проєктне бюро будівельної фірми Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича). Невелика триповерхова кам'яниця, включена у периметральну забудову кварталу, Г-подібна в плані. Корпус складається з фронтального блоку, що має двотрактове розташування покоїв та рамена офіцини. На фасаді з правого боку компонується пристінок з порталом. У ліпному декорі та кованих оздобах виявляються виразні ознаки стилю сецесії. У пізніші роки кам'яниця була значно перебудована^[10]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 855-м^[3].

На розі з вулицею Бандери розташована будівля, зведена у 1890 році за проєктом архітектора Юзефа Каетана Яновського як касарні для австрійської жандармерії. У міжвоєнний період тут було головне управління польської поліції Львівського воєводства, а в крилі, що виходить на вулицю Ірини Калинець, створили камери для арештованих. Львів'яни стали називати цей будинок «тюрмою на Лонцького»^[4].

Докладніше: Тюрма на Лонцького

• Забудова вул. Ірини Калинець
• 
  Будинок № 2
• 
  Балкони будинку № 2
• 
  Будинок № 4
• 
  Маскарон на фронтоні будинку № 4
• 
  Маскарон на фронтоні будинку № 4
• 
  Маскарон на фронтоні будинку № 4
  (вигляд з подвір'я «Тюрми на Лонцького»)
• 
  Будинок № 6
• 
  Будинок № 6

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 червня 2022.
2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 січня 2023.
3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 22 червня 2022.
4. Петро Радковець (2 липня 2022). Сумний ангел і конвеєр смерті. Історія вулиці, яка назавжди змінить свою назву. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
5. Львівський Новий Світ, 2014, с. 60.
6. Пресслужба ЛМР (24 травня 2022). У Львівській громаді перейменують 53 вулиці: перелік. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
7. Пресслужба ЛМР (21 червня 2022). Львів'яни проголосували за нові назви для 14 вулиць міста. ​​Результати. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 26 червня 2022. Процитовано 22 червня 2022.
8. Вулиця імені Юрія Руфа, Гостомельська та Чорнобаївська: у Львові затвердили назви для першої частини вулиць, що підлягають перейменуванню. zahid.espreso.tv. Еспресо TV. 30 червня 2022. Архів оригіналу за 3 грудня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
9. Львівський Новий Світ, 2014, с. 262.
10. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Брюллова, 6 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 21. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Брюллова вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 304. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 10. — ISBN 966-603-115-9.
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 194, 195, 328. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
• Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 79—81. — ISBN 978-966-7022-79-2.
• Мельник І. В. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — Львів : Центр Європи, 2014. — С. 55—61, 262. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-702282-2.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Вулицями Львова. Ірини Калинець

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Калинець Ірини. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• У Львові з'явиться вулиця Кардинала Гузара та Ірини Калинець. varianty.lviv.ua. Інформаційне агентство «Варіанти». 30 червня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.