Врублевський Микола Євтихійович

Врубле́вський Мико́ла Євти́хійович (партійний псевдонім — Сергій; 2 [16] лютого 1897(18970216), с. Рункошів, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія — 25 грудня 1918, Київ, Київська губернія, Українська Народна Республіка) — член Української Центральної Ради 3-го складу^[1][2], член ЦВК Рад України, народний секретар народної освіти, член Надзвичайного повноважного посольства ЦВК Рад України та Народного секретаріату в Москві.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Врублевський.

Микола Євтихійович Врублевський
Псевдо	Сергій
Народився	4 (16) лютого 1897 Довжоцький район
Помер	25 грудня 1918(1918-12-25) (21 рік) Київ, УНР
Поховання	Бар
Діяльність	державний діяч
Партія	КП(б)У

Погруддя Миколі Врублевському перед Барською міською радою

Біографія

Народився 2 (16) лютого 1897(18970216) року у родині диякона Свято-Успенської церкви м. Бара Євтихія Павловича Врублевського в селі Рункошів Ушицького повіту Подільської губернії (нині село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, Україна). Після закінчення Кам'янецького духовного училища 1911 року навчався в Подільській духовній семінарії, де не закінчив повний курс навчання. У 1915—1916 роках навчався в Київському комерційному інституті.

Від грудня 1916 року — в армії, де вів революційну роботу. У 1917 році — лівий український соціал-демократ (член Української соціал-демократичної робітничої партії). Був прапорщиком 290-го пішого запасного полку (Київський військовий округ). Від 8 серпня 1917 року — член Української Центральної Ради (від Всеукраїнської ради військових депутатів)^[3].

У листопаді 1917 року — голова Барського військового революційного комітету. На II Всеукраїнському з'їзді Рад обраний до складу ЦВК Рад України. У березні — квітні 1918 року — народний секретар народної освіти в радянському уряді України — Народному секретаріаті. Член Надзвичайного повноважного посольства ЦВК Рад України та Народного секретаріату в Москві (кінець березня — початок травня 1918 року). Від квітня 1918 року — член Бюро з керівництва повстанською боротьбою в тилу австро-німецьких окупантів.

Член КП(б)У з 1918 року. Від червня 1918 року — член підпільного Київського губернського комітету партії. Від вересня 1918 року працював у органі Київського обласного, губернського і міського комітетів КП(б)У — нелегальній газеті «Киевский коммунист». 28 жовтня 1918 року заарештований гетьманським урядом у Києві. 25 грудня 1918 року був розстріляний у часи Директорії УНР в Києві, похований у передмісті Бара.

Вшанування пам'яті

1986 року в Барі встановлено погруддя Врублевського (скульптор Довженко І. П.).

Примітки

1. Закон України, 2015, № 314-VIII.
2. УІНП, 2010, 29 березня..
3. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради : Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 215.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 408.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 345.
• Юркова О. В. Врублевський Микола Євтихійович [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 642. — ISBN 966-00-0734-5.
• Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — К., 1987.
• Варгатюк П. Л. Перший радянський уряд України: відоме і невідоме // Про минуле заради майбутнього. — К., 1989. — С. 206—207.
• Врублевский Сергей // Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917—1921 гг. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Сост. Л. Лежава, Г. Русаков. — 3-е изд., испр. и доп. — М.–Л.: Гос. изд-во, 1925. — С. 145 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 146 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
• Закон України від 9 квітня 2015 року № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] // Відомості Верховної Ради України. — 2015. — № 25, ст. 190.
• Український інститут національної пам'яті звертається до нащадків діячів Української революції 1917—1921 рр. з проханням… (Додаток 2) [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт Українського інституту національної пам'яті. — 2010. — 29 березня.