Місто Ворожба знаходиться на лівому березі річки Вир, вище за течією примикає місто Білопілля, нижче за течією на відстані 1,5км розташоване село Старі Вирки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Великий залізничний вузол, станція Ворожба. Через місто проходить автомобільна дорога Т1908.
Шлях у Ворожбі на початку XX століття
Селище Ворожба засноване на територіях колишньої Білопільської сотні Сумського слобідського полку. З кінця XIX століття перетворилося на великий залізничний вузол.
З 1894 року вступила в експлуатацію вузькоколійна залізниця Ворожба— Хутір-Михайлівський (нині Дружба), яку в 1915 році перебудували на широку колію. Акціонерне товариство Московсько-Києво-Воронезької залізниці на початку 90-х років побудувало на Ворожбянському вузлі паровозо-вагонні майстерні. Економічне значення вузла зростало. Вивозився, головним чином хліб, довозилися вугілля матеріали, сіль тощо.
У 1888 році на кошти Харківсько-Миколаївської та Курсько-Київської залізниць, збудована нова будівля вокзалу станції Ворожба. За проєктом київського архітектора Миколи Юргенса, яка збереглася до нашого часу. Останній поточний ремонт вокзалу був здійснений у 1998 році.
Після ліквідації УНР на ворожбянському залізничному вузлі почалися відновні роботи. Проводилися вони в тяжких умовах. Але, попри це, вже в кінці відновного періоду залізничний вузол працював на повну потужність. Тут приймалося і звідси відправлялося вантажів більше, ніж в 1913 році. Так, протягом 1925—1926 років на станцію прибуло 18,4 тис. т вантажів, а було відправлене —41,4 тис. т.
Вокзал станції Ворожба за обсягом виконуваної роботи віднесений до ІІІ класу, а за умовами процесу утворення пасажиропотоку є транзитним. Із вокзалу станції можна виїхати на два напрямки— Київ та Харків. За добу в середньому протягом року із вокзалу вирушає 450 пасажирів. Станція Ворожба— дільнична, за обсягом виконуваної роботи віднесена до I класу, і наразі є міждержавною передаточною станцією на Московську залізницю.
Наприкінці XIX та на початку XX століть на лінії Ворожба— Київ споруджені станції: Путивль, Грузьке, Конотоп, Бахмач, Плиски, Крути, Ніжин, Носовка, Кобижчі, Бобровиці, Бобрик і Київ. У бік Курська: Волфине, Глушково, Корнєво, Колонтаївка, Артаково, Льгов, Лукашовка, Дьяконово і Курськ. Зазначення залізничної станції Ворожба, яка через деякий час стала вузловою, зростало. Становлення і розвиток станції Ворожба зробили суттєві зміни в розвиток економіки краю. До проведення Курсько-Київської залізниці Білопілля служило місцем збору борошна, жита вівса. Житнє борошно із довколишніх міст розходилось частково по Сумському і Лебединському повітах, на місцеві винокурні заводи та відправлялося в місто Глухів Чернігівської губернії. За ними приїздили із-за Десни, Великоросії. Пшеничне борошно і овес направлялось також на Північний Захід— в Чернігівську, Вітебську губернії. Частина вівса знаходила собі збут ще в Кременчуці, а жито— на Дону.
Після проведення Курсько-Київської залізниці характер і обсяг торгівлі міста Білопілля змінився. Якщо раніше торгівля йшла з Глуховом, а звідти— за Десну й далі, то тепер із Білопілля продукція вирушала по Курсько-Київській залізниці. Основна маса зерна експортувалася за кордон— у Прусію.
Загальний розвиток капіталізму в Росії і, як одна із складових цього процесу— інтенсивне залізничне будівництво, призвели до значних змін залізничного вузла Ворожба. Навколо станції росло залізничне селище. В 1887р. в ньому налічувалося 557 чол. Незрівнянно збільшувались пасажирські перевезення. Нагально постало питання про будівництво приміщення нового вокзалу. Наприкінці XIXст. розпочалось його спорудження, а вже влітку 1898р. новий вокзал станції Ворожба освятили й урочисто відкрили.
Вокзал збудований за проєктом архітектора Юргенца. Будівля вокзалу мала два фасади: східний і західний. В одному крилі вокзалу розміщувався зал очікування, в іншому— ресторан.
В крайній правій частині східного фасаду розташовані технічний відділ та митний пост. В крайній лівій частині західного фасаду розташовані кабінети начальника станції, заступника начальника станції, чергового по вокзалу, бухгалтерія та зал проведення планових інструктажів. В центральній частині вокзалу розташовані квиткові каси та відділення ЕКСПРЕСбанку. З усього видно що автор проєкту, архітектор Юргенц намагався створити споруду з перспективою на майбутнє, що не тільки тодішнім, а й прийдешнім поколінням було тут зручно, комфортно. Зараз цей чудовий архітектурний витвір є окрасою міста і посідає чільне місце вокзалів України.
Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», місто увійшло до складу Ворожбянської міської громади[2].
5 лютого 2024 року о 17 годині армія РФ завдала ударів з РСЗВ "Град" по місту — загинув 39-річний чоловік, поранення отримали його мати та ще один мешканець. За попередньою інформацією пошкоджено п’ять житлових будинків, господарчі споруди, електричні мережі, інтернет-зв’язок[4].
13 травня 2024 року через постійні обстріли російських військ з Ворожби почали евакуйовувати людей[5].
11 червня 2024 року, за інформацією міського голови Андрія Дружченка, з майже семи тисяч жителів тут залишилось менш як три тисячі. Покинуті будинки, пусті вулиці, але посаджені городи. І люди, які періодично навідуються, аби їх обробляти[6].
24 червня 2024 року за інформацією ОК «Північ» населений пункт зазнав обстрілів з боку російського агресора. Зафіксовано 3 вибухи, ймовірно скид ВОГ з БПЛа[7].
14 липня 2024 року місто обстріляли російські агресори. Зафіксовано 7 вибухів, ймовірно 1 вибух, ймовірно ФПВ[8].
2 серпня 2024 року близько пʼятої години вечора відбувся обстріл міста російським агресором, Внаслідок цього пошкоджені житлові будинки, промислове підприємство та об’єкти критичної інфраструктури[9].
10 серпня 2024 року росіяни скинули керовану авіабомбу на житловий квартал міста. Пошкоджено близько 10-ти приватних будинків[10].
17 серпня 2024 року оперативне командування «Північ» повідомило про обстріли Сумської області. Серед постраждалих населених пунктів місто Ворожба – 3 вибухи, ймовірно КАБ. В результаті обстрілу зруйновано 1 промисловий об’єкт[11].
прослухати)) — місто районного підпорядкування в Сумському районі Сумської області. Розташоване на лівому березі річки Вир, за 3 км на північний захід від міста Білопілля. Відстань до облцентру становить близько 53 км і проходить автошляхом Р44.
Україна._Main_Road_(old_postcard).jpg)
