Remove ads
український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володи́мир О́сипович Шухе́вич (псевдонім і криптоніми — Шумило, В. Ш.; 15 березня 1849, Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область — 10 квітня 1915, Львів) — український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ. Дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.
Володимир Шухевич | |
---|---|
Народився | 15 березня 1849 Тишківці, Bezirk Horodenkad, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 10 квітня 1915 (66 років) Львів, Львівська губернія, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Національність | українець |
Діяльність | громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист |
Alma mater | Львівський університет |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Батько | Шухевич Осип |
У шлюбі з | Шухевич Герміна Максимівна |
Діти | Шухевич Осип (Йосип) Ірина Рожанківська Тарас Шухевич Дарія Старосольська Володимир Шухевич |
Нагороди | |
Закінчив Львівський університет. З 1876 року вчитель середніх шкіл у Львові. Ініціатор створення та один з керівників багатьох громадських установ у Львові, зокрема товариства «Просвіта», «Руського (Українського) Педагогічного Товариства», засновник товариств «Руська (Українська) Бесіда» (його голова 1895—1910), «Боян» (1891) і Музичного Товариства ім. Лисенка (1903—1915), для якого збудував будинок.
Засновник і редактор (1890—1895) дитячого журналу «Дзвінок», автор і видавець дитячих книг і читанок, редактор газети «Учитель», (1893—1895), співробітник «Зорі», «Дїла», «Руської читанки» та ін. Спільно з Анатолем Вахнянином заснував Союз співацьких і музичних товариств.
Збирав (разом із графом Володимиром Дідушицьким і директором Людвіком Вежбицьким) етнографічні матеріали і мистецькі предмети домашнього промислу на Гуцульщині. Вислідом його студій є цінна 5-томова праця «Гуцульщина»[1][2][3] (Львів: НТШ, 1897—1908) і 4 томи польською мовою (видання Музею ім. Дідушицьких (1902—1908), в якій Шухевич влаштував природничо-етнографічний відділ і був його кустошем.
Чимало зробив для поширення української культури за кордоном: організував подорож хору «Боян» на виступ до Праги (1891) і приїзд чеських соколів до Львова (1892); крім того, влаштував етнографічний похід на Високому замку (1887, з нагоди приїзду архікнязя Рудольфа) й етнографічний відділ на Галицькі крайовій виставі у Львові (1894). Свою етнографічну збірку з Гуцульщини передав Національному Музеєві у Львові.
Був серед засновників коломийського об'єднання промисловців «Гуцульська спілка» (1885)[4], член австрійського товариства народознавства (з 1901) і Чеського етнографічного товариства (з 1903).
Донька — Ірина Софія (1881—1934) стала дружиною д-ра Теодора Рожанковського. Оскільки вона була родичкою чоловіка, довелось отримати дозвіл на шлюб Святішого Престолу в Римі[5].
Онук — Роман Шухевич — головний командир УПА.
Названо вулиці:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.