Волга Василь Олександрович

Василь Олександрович Волга — український проросійський політичний діяч, народний депутат Верховної ради України 5-го скликання (2006–2007), лідер політичної партії «Союз лівих сил, СЛС». Зрадник України^[3]

Василь Олександрович Волга
Василь Олександрович Волга
голова Держфінпослуг України
2010[1] — 2011[2]
Попередник	Суслов Віктор Іванович
Народився	5 березня 1968(1968-03-05) (56 років) Сєверодонецьк, Луганська область
Відомий як	Державний зрадник
Країна	Україна
Alma mater	Севастопольське вище військово-морське інженерне училищеd і МАУП
Політична партія	Союз лівих сил
Батько	Олександр Миколайович Волга
Мати	Лариса Сергіївна Волга
У шлюбі з	Владислава Володимирівна Волга, онучка Олександра Калініна (Калінін Олександр Андрійович)
Діти	Василь, Ілля, Олена, Катерина
Нагороди	Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
vvolga.at.ua
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волга (значення).

Біографія

Народився 5 березня 1968 року в Сєверодонецьку (Ворошиловградська область, Україна).

У 1990 р. закінчив Севастопольське вище військово-морське інженерне училище (кваліфікація — інженер-механік, фахівець з атомних енергетичних установок). У 1999 р. закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Банківська справа». Навчався в Інституті демократії у Вашингтоні, вивчав банківську справу в Австрії.

Трудова та політична діяльність:

• 1990–1993 рр. — командир турбінної групи на атомних підводних човнах Північного флоту. Воїнське звання — капітан-лейтенант.
• 1993–1998 рр. — приватний підприємець. З 1993 — комерційний директор ТОВ «ДОС.ЛТД», м. Київ. З 1995 — директор, з 1996 — заступник директора, 1998 — директор ТОВ «Мізар», м. Київ.
• 1998 р. — генеральний директор Міжнародного союзу українських підприємців.
• 2000 р. — голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль», а потім лідер однойменної партії.
• Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 68, Житомирська область, самовисування. «За» 15.61 %, 3 з 12 претендентів.
• 2004 р. — балотувався на посаду Президента України. У 1-му турі 12 956 голосів (0.04 %), 16-е місце серед 24 претендентів.
• Квітень 2006 р. — народний депутат України 5-го скликання за списками СПУ, № 17 в списку. На час виборів: голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль», член СПУ. Секретар Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
• Наприкінці 2007 року створив власну політичну партію «Союз лівих сил».
• 2008 р. — лідер політичної партії «Союз лівих сил».
• 2009 р. — один з лідерів Блоку лівих і лівоцентристських сил, в який ввійшли Комуністична партія України, «Союз лівих Сил», СДПУ(о) та партія «Справедливість».
• 2010 р. — голова Держфінпослуг України

19 липня 2011 року був затриманий слідчим Генпрокуратури Україні спільно з працівниками СБУ за підозрою у вчиненні злочину, пов'язаного з корупцією.^[4][5]

24 вересня 2012 року Шевченківський райсуд Києва засудив Волгу до 5 років позбавлення волі без конфіскації, визнавши винним у спробі отримати 500 тисяч доларів хабара.^[6]

9 липня 2011 року був затриманий слідчим Генпрокуратури України спільно із працівниками СБУ за підозрою у скоєнні злочину, пов'язаного з корупцією. 24 вересня 2012 року Волга Шевченківський райсуд Києва засудив до п'яти років позбавлення волі, визнавши винним у спробі отримати 500 000 доларів хабара. Інші обвинувачені одержали умовні терміни.

3 грудня 2014 року Василя Волгу випустили на волю, замінивши частину покарання, що залишилася, виправними роботами.

З 2017 року якийсь час жив у Росії, потім повернувся до України.

6 листопада 2018 року у квартирі Василя Волги співробітниками СБУ проведено обшук у рамках розслідування справи про замах на державний переворот та державну зраду за статтями 109 та 111 КК України^[7]

Сім'я

Василь Волга одружений, виховує чотирьох дітей — двох синів (Василь та Ілля) та двох дочок (Олена та Катерина).

Нагороди

• Орден святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня (червень 2011)^[8]

Книги Василя Волги

• Культурна війна в Україні (2004-20??) (частина перша)
• Культурна війна в Україні (2004-20??) (частина друга)
• Закулисье (книга 1)
• Закулисье (книга 2)

Див. також

• Союз лівих сил, СЛС

Примітки

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 березня 2010 року № 577-р «Про призначення Волги В.О. Головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України».
2. Указ Президента України від 25 липня 2011 року № 771/2011 «Про звільнення В. Волги з посади Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України»
3. NATO. Без названия. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 27 березня 2023.
4. Українська Правда. Генпрокуратура затримала Василя Волгу. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
5. Українська Правда. Генпрокуратура закрила ще двох чиновників Волги. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
6. Українська Правда. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013.
7. Волга Василь Олександрович. LB.ua. Процитовано 27 березня 2023.
8. Голова Держфінпослуг Василь Волга нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С.» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Структура організованої групи В. Волги^{[недоступне посилання з червня 2019]}