Влащенко Наталя Вікторівна

Ната́ля Ві́кторівна Вла́щенко (нар. 11 вересня 1960, Житомир, Українська РСР, СРСР) — українська сценаристка, колумністка, журналістка, креативний продюсер та ведуча телеканалу «Україна 24»^[1], політичного ток-шоу «Народ проти», програм «Перші-другі» «Hard з Влащенко» та підсумкового ток-шоу «Спецпроект з Наташею Влащенко» на телеканалі ZIK (до 20 серпня 2020 року), а з 7 вересня 2020 року — на телеканалі «Україна 24»^[1]. Лауреат конкурсу «Людина року» у номінації «Журналіст року» (2017). Заслужений журналіст України (2009)^[2].

Влащенко Наталя Вікторівна
Народилася	11 вересня 1960(1960-09-11) (64 роки) Житомир, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	журналіст колумніст
Alma mater	Інститут філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Знання мов	українська і російська
Жанр	публіцистика
Посада	головний редактор
Нагороди
Сайт	pl.com.ua/?pid=49

Життєпис

Народилась в родині військовика. ^{[джерело?]}

Закінчила філологічний факультет Житомирського педагогічного інституту імені Франка, а також факультет театрознавства Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. Викладала в Житомирському педагогічному університеті історію мистецтва. Працювала як завідувачка літературної частини Житомирського обласного музично-драматичного театру імені Кочерги. ^{[джерело?]}

Працювала у відділі театрального мистецтва всеукраїнської газети "Культура і життя".

.Була першим заступником головного редактора української газети «Сегодня»^[3][4]. В 1999 році заснувала видавничий дім «Форзац», який видає український журнал «Публичные люди», альманах «Обличчя України», а також книжки бібліотеки «ПЛ»^[5].

Авторка книжки «Крадіжка, або Біле сонце Криму», присвяченої окупації Криму Російською Федерацією в 2014 році (презентація відбулася 21 травня 2017 року в Книжковому арсеналі, Київ)^[6][7].

З 2017-го року — креативний, а згодом генеральний продюсер телеканалу ZIK^[5]

З 2018 року веде переважно Youtube-влог «Власть vs Влащенко»^[8]

З 2020-го — володарка срібної кнопки від YouTube.

З 6 листопада 2019 року — членкиня Ради з питань свободи слова та захисту журналістів^[9].

З 7 вересня 2020 року по 22 липня 2022 року — креативний продюсер та ведуча на телеканалі «Україна 24»^[1].

Переконана, що найважливіша місія журналістики — просвітницька, та вірить що єдиний шлях до незалежності ЗМІ — це їхня комерційна успішність^[3].

Входить до рейтингу 100 найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус» за результатами 2017—2021 років^[10]. Нагороджена українською премією «Жінка III тисячоліття» в розділі «Рейтинг».

Заміжня. Має дорослого сина. ^{[джерело?]}

Телебачення

Ведуча наступних телевізійних ток-шоу:

• Ток-шоу «Епіцентр» «Ашан» «АТБ» «NOVUS» на каналі 1+1^[3]
• Ток-шоу «Красиво» на каналі Перший Національний^[11]
• Ток-шоу «Двойная сплошная» на Главком-ТВ^[12]
• Ток-шоу «Публічні люди з Наталією Влащенко» на Живе ТБ^[13][14]
• Ток-шоу «Люди. Hard Talk» на каналі 112^[15][16]
• Ток-шоу «HARD з Влащенко»^[17], «Перші другі»^[18] та «Народ проти»^[19] на телеканалі ZIK.
• Ток-шоу «HARD з Влащенко» та «Народ проти» на «Україна 24»^[1].

Книги

Російською

• Евгений Минко, Наталья Влащенко. «Диалоги животных». Київ: Форзац. 2011. 120 стор. ISBN 978-966-97148-1-7
• Гарик Корогодский, Наталья Влащенко. «У нас был секс». Харків: Фоліо. 2015 319 стор. ISBN 978-966-03-7157-6
• Наталья Влащенко. «Кража, или Белое солнце Крыма». Харків: Фоліо. 2017. 400 стор. ISBN 978-966-03-7815-5
• Наташа Влащенко «Под небом Аустерлица» . Харків: Фоліо. 2018.
• Наташа Влащенко «Девушка его охранника». Laurus. 2019
• Наташа Влащенко у співавторстві з онукою Іриною Влащенко. Дитяча пригодницька повість «Девочка и динозавр». «Саміт-книга». 2019.
• Наташа Влащенко «Вічне повторення». (Заключний Роман трилогії про журналістку Мар’яну Морозову ). Видавництво «Друкарський двір Олега Федорова». 2021.

Переклади українською

• Наталя Влащенко. «Крадіжка, або біле сонце Криму». Переклад з російської на українську: Віктор Бойко. Харків: Фоліо. 2017. 394 стор. ISBN 978-966-03-7866-7
• Наталя Влащенко. «Під небом Аустерліца». Переклад з російської на українську: Ганна Пазюк. Харків: Фоліо. 20187. 224 стор. ISBN 978-966-03-8344-9
• Наташа Влащенко «Дівчина його охоронця». Laurus. 2019.
• Наташа Влащенко «Вічне повторення». Видавництво «Друкарський двір Олега Федорова». 2021.

Інші проєкти

• Фотовиставка «Публичные люди без галстука» (2007)^[20]
• Журнал «Обличчя України» (засновано у 2002)^[21][22]
• Журналістський конкурс «Текст-2014»^[23]

Відзнаки

• лауреатка премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2017)
• лауреат конкурсу «Людина року» (номінація «Журналіст року 2017»)

Примітки

1. На "Україна 24" у вересні стартують програми Наташі Влащенко. Интерфакс-Україна. 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
2. Указ Президента України № 420/2009 Про відзначення державними нагородами України — Офіційний сайт президента України, 5 червня 2009
3. Наталія Влащенко — 112.ua, станом на 2017
4. Наталія Влащенко — ЖДУ імені Івана Франка, станом на 2017
5. Креативним продюсером телеканалу ZIK стала Наталія Влащенко — zik.ua, 20 лютого 2017
6. Павло Казарін (30 травня 2017). «Крадіжка» Криму: чому Україна допустила анексію півострова?. ua.krymr.com. Крим.Реалії. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
7. Андрій Введенський (28 травня 2017). Крымский вектор «Книжного Арсенала». ru.krymr.com (рос.). Крым. Реалии. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
8. V значить Vажко. Як стартувало ютуб-шоу Наталії Влащенко [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] // ДМ, 14 dересня 2018
9. Указ Президента України від 6 листопада 2019 року № 808/2019 «Про Раду з питань свободи слова та захисту журналістів»
10. Интернет-рейтинг. Самые влиятельные женщины Украины по версии читателей сайта Фокус. ФОКУС (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
11. Арт ток-шоу «Красиво» станом на 2014 рік
12. Ток-шоу «Двойная сплошная» // Главком-ТВ (рос.)
13. Ток-шоу «Публічні люди з Наталією Влащенко» на Живе. ТБ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2014.
14. ПЛ і Живе. ТБ: Юрій Луценко // ПЛ, 20.09.2013
15. «112 Україна» запускає вечірнє ток-шоу «Люди. Hard Talk» з Наталією Влащенко // Телекритика, 25.04.2014
16. Люди. Hard Talk // канал 112
17. HARD з Влащенко [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // телеканалі ZIK
18. Перші другі з Наталією Влащенко [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.] // телеканалі ZIK
19. Народ проти [Архівовано 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // телеканалі ZIK
20. Для кого зірки знімають краватки [Архівовано 20 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Детектор медіа, 25 травня 2007
21. Наталія Влащенко: «Працювати — не модно + гламуризація всієї країни» [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // «ПіК України», 4 грудня 2008]
22. Відбулася Презентація Нового Ілюстрованого Альманаху «Обличчя України» — Укрінформ, 12.11.2002
23. Конкурс Текст-2014 станом на 2014 рік

Джерела та Посилання

• Наталія Влащенко у месенджері «Telegram»
• Сторінка в Facebook
• Канал на YouTube [Архівовано 2 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• Ток-шоу Наталі Влащенко Hard Talk
• «Усатый нянь и Наталья Влащенко» [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю на Редакторському порталі.
• Інтерв'ю на Главкомі [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.].
• «Остання Барикада», Наташа Влащенко, На https://www.youtube.com/watch?v=zb9R_KE1m3U [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• «Усатый нянь и Наталья Влащенко» [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю з Наталею Влащенко на Редакторському порталі.
• Блог на сайті видання [Архівовано 29 березня 2013 у Wayback Machine.]
• інтерв'ю [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] Наталі Влащенко у Ганни Гопко на телеканалі «112 Україна» // 10:13, 19 вересня 2015