Владисла́в Юрійо́вич Тро́їцький ( 26 листопада 1964 , Улан-Уде , СРСР ) — український театральний актор , режисер , драматург і телеведучий [1] . Засновник першого в Україні незалежного театру Дах , засновник і художній керівник гуртів Дахабраха , фрік-кабаре Dakh Daughters , лялькове кабаре ЦЕШО , проєкту NOVAOPERA. Засновник і президент міжнародного мультидисциплінарного фестивалю ГОГОЛЬФЕСТ . Режисер у театрах України , Німеччини , Угорщини , Польщі , Швейцарії . Офіцер Ордену Мистецтв і Літератури [2] . Лауреат Шевченківської премії 2020 року за оперу-реквієм «Йов» [3] .
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Троїцький .
Коротка інформація Владислав Юрійович Троїцький, Народився ...
Закрити
Народився 26 листопада 1964 року в м. Улан-Уде (Росія). В 11 років переїхав з батьками в Україну.
Закінчив Київський політехнічний інститут (радіотехнічний факультет, 1987), а також аспірантуру при ньому (1990). Пізніше, 2002 р., закінчив також Російську Академію Театрального Мистецтва (в минулому — «ГИТИС»), режисерсько-акторський факультет, курс Б. Юхананова.
У 1994 році заснував Центр сучасного мистецтва «Дах», з того часу — продюсер, художній керівник, режисер, актор ЦСМ «ДАХ».
З 1996 по 2000 рр. при ЦСМ Дах працює заснована Владом режисерсько-акторська «Школа».
З 2003 по 2006 рр. викладав у Київському Державному університеті кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (акторський курс Л. Танюка).
У 2004 році створив етно-хаос гурт «ДахаБраха».
У 2007 році заснував аудіо-музично-візуально-театральний фестиваль «ГОГОЛЬФЕСТ».
У 2012 році створив фрик-кабаре «Dakh Daughters» .
У 2014 році створив проєкт NOVA OPERA [4] .
У 2017 році створив лялькове кабаре ЦеШо.
Працював як режисер у театрах Угорщини, Польщі, Швейцарії, Німеччини.
Учень В.Оглобліна, КЛІМа, Б.Юхананова, І.Лисова, В.Більченко, А.Бартєньєва.
Лауреат премії «Київська пектораль» (2001 і 2002 рр.). Заслужений діяч мистецтв України (2014). Офіцер Ордену Мистецтв і Літератури (2018). Лауреат премії імені Василя Стуса (2019).
Живе і працює в Києві.
Владислав Троїцький разом із Андрієм Палатним та Максимом Демським на спец-події «ТРУ», фестиваль «DniProGogolFest», Дніпро , 2021
Владислав Троїцький на спец-події «Дорога додому», фестиваль «StartupGogolFest», Маріуполь , 2021
1996 — «За закритими дверима» Ж.-П. Сартра (постановка на території музею М. Заньковецької )
1996 — «Колекціонер» Дж. Фаулза (постановка на території музею М. Заньковецької )
1997 — «Ескоріал» М. де Гельдерода
1997 — «Ігри за Мамлєєвим» за мотивами творів Ю. Мамлєєва
1997 — «Слово безумця на свій захист» за повістю А. Стріндберга
1998 — «…четвертий зайвий…» ("…четвертый лишний… "), за мотивами роману «Чапаєв і Порожнеча» В. Пелевіна
2000 — «Достоєвський-Честертон: „Парадокси злочину або самотні вершники Апокаліпсису“» ("Достоевский-Честертон: «Парадоксы преступления или одинокие всадники Апокалипсиса») за п'єсою КЛІМа
2001 — «…У пошуках втраченого часу…Життя…» (проєкт «ДАХ»- «Божичі»)
2002 — «Кам'яне коло» (проєкт «ДАХ» — «Древо»)
2003 — «Смутні часи» («Смутное время») за п'єсою КЛІМа
2004 — «Майже вистава майже за Піранделло, або Танець Смерті»
2005 — «Український Декамерон» за п'єсою КЛІМа (Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька )
2005 — «Кава та Цигарки» за фільмом Дж. Джармуша
2005 — «Чонгор та Тюнде» за п'єсою М. Верешмарти (Театр ім. М. Верешмарти, м. Секешфахервар, Угорщина)[5]
2006 — «Одруження» за п'єсою М. Гоголя
2006 — «Український Декамерон» за п'єсою КЛІМа (ЦСМ «ДАХ»)
2006 — «Гамлет» В. Шекспіра (Берегівський Угорський національний театр ім. Дюлей Ійєша)
2007 — «Майже вистава майже за Піранделло або Танець Смерті. Реанімація»
2007 — «Дівчина із сірниками» за п'єсою КЛІМа
2007 — «Смерть Гоголя» (театральний проєкт)
2007 — Поставовка на фестивалі «ГОГОЛЬFEST»
2009 — Поставовка на фестивалі «ГОГОЛЬFEST»
2009 — Поставовка на фестивалі у м. Щецин (Польща)
2007 — «АннА» за п'єсою Ю. Клавдієва
2007 — «Сексуальні неврози наших батьків» за п'єсою Л. Берфуса
2008 — «Безхребетність. Вечір для людей з порушеною поставою» за п'єсою І. Лаузунд
2008 — «Психоз 4.48» С. Кейн
2008 — «Едіп. Софокл» за п'єсою «Цар Едіп» Софокла (переклад І. Франка)
2008 — Поставовка на фестивалі «Шешори Подільські»
2009 — Поставовка на фестивалі «ГОГОЛЬFEST»
2009 — «Человек-подушка» М. Макдони (переклад П. Руднєва)
2009 — «Театр Медеї» за п'єсою КЛІМа
2009 — «DREAMS OF THE LOST ROAD» (синтетичне шоу за участі гурту «ДахаБраха»)
2009 — «Гоголь. P.S.» (Gogol. Utóirat) (Театр ім. Й.Катона, м. Кечькемед, Угорщина)[6]
2010 — «Бридкий» Маріуса фон Маєнбурга
2010 — «Едіп. Собача будка» за п'єсою «Цар Едіп» Софокла та за п'єсою «Собача будка. Антиутопія з життя мовчазної більшості» КЛІМа
2011 — «Ревизор» (Revizor) (Національний театр Чоконаї, м. Дебрецен, Угорщина)[7]
2011 — «Гофман. Опівнічні казки» (Éjféli mesék) за творами Гофмана (Театр «Барка», Будапешт, Угорщина)[8]
2012 — «Вій. Король землі» (Vii — le roi terre) за участі гурту «ДахаБраха» (Театр Віді-Лозанна, Швейцарія)
2012 — «Мертве місто» (A halott város) опера Еріха Вольфґанґа Корнґольда (Національний театр Чоконаї, м. Дебрецен, Угорщина)[9]
2012 — «Школа нетеатрального мистецтва» (поставка на фестивалі «ГОГОЛЬFEST»)
2013 — «Анна Карєніна» (Anna Karenina) за п'єсою КЛІМа (Театр «Барка», Будапешт, Угорщина)[10]
2014 — «Коріолан» опера («NOVA OPERA»)
2015 — «IYOV» опера-реквієм, твір для препарованого рояля, шістьох вокалістів, віолончелі та ударних композиторів Роман Григоріва та Іллі Разумейка ((NOVA OPERA )
2016 — «Український Декамерон» (Ukraiński Dekameron) за п'єсою КЛІМа («Театр Польскі», Варшава, Польща)
2017 — «Село Степанчиково» (Das Gut Stepantschikowo und seine Bewohner) за п'єсою КЛІМа (Магдебург, Німеччина)[11]
2017 — «Дівчина із сірниками» (Das Mädchen mit den Streichhölzern) за п'єсою КЛІМа (Магдебург, Німеччина)[12]
2017 — «Вавилон» опера-цирк композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка (NOVA OPERA )
2017 — «Ковчег» опера-балет композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка (NOVA OPERA та Totem Dance. Постановка на фестивалі «ГОГОЛЬFEST»)
2017 — «Терабак де Київ» (Terabak de Kyiv) за участі фрик-кабаре «Dakh Daughters» (Театр «Ле Монфор», Париж, Франція)[13]
Проєкт «Сім днів з ідіотом»
Проєкт «Сім днів з ідіотом» (рос. «Семь дней с идиотом» ) за п'єсами КЛІМа :
2001 — День перший. «…печальний спектакль…» (рос. «…Печальный спектакль…» )
2002 — День другий. «Тлумач Апокаліпсису» (рос. «Толкователь Апокалипсиса» )
2003 — День третій «Грішний Ангел» (рос. «Падший Ангел» )
2004 — День четвертий «Без-сон-Ніцца» (рос. «Бес-сон-Ницца» )
2006 — День восьмий «…Ідіот…» (рос. «…Идиот…» )
Проєкт «Україна містична»
Шекспірівський цикл «Україна містична» за участю етно-хаос гурту «ДахаБраха» :
2004 — «Пролог до „Макбета“»
2005 — «Річард ІІІ. Пролог»
2006 — «Король Лір. Пролог»
Підписав петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова [14]