Василь Глосинський

Василь Глосинський (Клосинський) (? — 1665) — український військовий діяч доби Гетьманщина, дипломат. Генеральний суддя (1661), генеральний писар (1661—1662, 1664).

Василь Глосинський
Народився	невідомо Багачка
Помер	1665
Національність	українець
Місце проживання	Річ Посполита Гетьманщина
Діяльність	військовий діяч, дипломат
Посада	Генеральний суддя Генеральний писар
Конфесія	православний
Герб

Життєпис

Походив із волинського православного шляхетського роду Клосинських гербу Любич, одна з гілок якого у першій половині XVII століття осіла у селі Багачці на Миргородщині. Родич (батько чи дядько), Іван (Ян) Клосинський, «державець полтавський і богацький» у 30-х—40-х роках XVII ст. займався тут промислом селітри, дістав королівський привілей на статус містечка для Багачки.

На початку Хмельниччини рід покозачився. Ще один родич, Мисько Глосинський, у 1649 році був козаком Миргородського полку.

Василь Глосинський, імовірно, мав добру освіту. За гетьманування Богдана Хмельницького та Івана Виговського був писарем у Генеральній військовій канцелярії. У 1659 році став особистим писарем і секретарем гетьмана Юрія Хмельницького.

У 1661 році призначений генеральним суддею (разом з Михайлом Радкевичем). У травні-червні їздив у складі козацького посольства до Варшави — для ствердження результатів Корсунської ради про повернення Гетьманщини у підданство короля. Був нобілітований разом братом Андрієм. 20 липня король надав братам у володіння містечко Балаклійку і село Яскиничі.

З вересня 1661 року — на посаді генерального писаря замість Семена Голуховського, що втік до Сомка. На початку 1662 року разом з Г. Гуляницьким, І. Креховецьким і Г. Каплонським їздив на сейм до Варшави, клопотати про повернення захоплених уніатами церков.

У червні-липні 1662 року брав участь в облозі Переяслава та невдалій для Хмельницького битві під Каневом. У цей час листувався з лівобережним ніжинським полковником Василем Золотаренком, інформував його про стан справ у гетьманському війську.

Після обрання гетьманом Правобережної України Павла Тетері позбувся посади на користь Герасима Каплонського. Брав участь у поході Яна ІІ Казимира на Лівобережну Україну в січні-лютому 1664 року. У цей час згадується як полковник, проте невідомо якого полку.

У грудні 1664 року вдруге обіймав уряд генерального писаря. У грудні 1665 року згаданий як небіжчик. Ймовірно, загинув в одному з боїв під час антипольського повстання на Правобережжі.

Джерела

• Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010.
• Крикун М., Кулаковський П. У згасаючому світлі Гадяча: козацька інструкція на сейм 1662 року // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск. — 2019-2021.