Loading AI tools
військовий і державний діяч Гетьманщини XVII століття З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Василь Нечипорович Золотаре́нко (по нобілітації Злотажевський гербу Тупа Підкова[b][1]; нар. невідомо, Корсунь — пом. 18 (28) вересня 1663, Борзна) — ніжинський полковник (1655—1656, 1659—1663). Сподвижник, наближена особа Богдана Хмельницького та його зять. В пошуках прихильності хитався між Річчю Посполитою, Швецією і Московським царством[2].
Василь Золотаренко | |||
Герб Тупа Підкова | |||
| |||
---|---|---|---|
1655 — 1656 | |||
Попередник: | Іван Золотаренко | ||
Наступник: | Григорій Гуляницький | ||
1659 — 1663 | |||
Попередник: | Григорій Гуляницький | ||
Наступник: | Матвій Гвинтовка | ||
Народження: |
невідомо Корсунь, Річ Посполита | ||
Смерть: |
18 (28) вересня 1663 Борзна, Ніжинський полк, Гетьманщина | ||
Країна: |
Річ Посполита → Гетьманщина | ||
Релігія: | православний | ||
Рід: | Золотаренки | ||
Військова служба | |||
Приналежність: | Гетьманщина | ||
Звання: | полковник | ||
Битви: | Визвольна війна Московсько-польська війна[a] |
Василь Золотаренко походив з козацького роду з Корсуня. Ніжинський полковий осавул (1652—1655). Разом із братом — наказним гетьманом Іваном Золотаренком — брав участь у московсько-польській війні (1654—1667), відзначився при облозі Смоленська.
Після смерті брата у 1655 році тимчасово виконував обов'язки ніжинського полковника (1655—1656). Титулувався як «полковник Ніжинський і всього Сівера». У 1658 році підтримав гетьмана Івана Виговського. У числі іншої старшини був нобілітований у травні 1659 року на сеймі:
Uważaiąc dzieła rycerskie Wasila Złotarenka, rycerza z woyska Zaporoskiego, na instancyą Wielmożnego Hetmana tychże woysk Zaporoskich, do kłeynotu szlachectwa Polskiego przypuszczamy, y iuż od tego czasu Złotarzewskim zwać się będzie, y przywiley na to onemu wydany authoritate Seymu teraźnieyszego stwierdzamy.[3] |
На початку 1659 року виступив проти Виговського, перейшов на бік Юрія Хмельницького й присягнув на вірність московському цареві. Підписав нові Переяславські статті, укладені 17 жовтня 1659 року, що суттєво звужували козацьку автономію України у складі Московської держави. Наказний полковник Чауський (1661). Протягом 1661—1663 років був одним із претендентів на гетьманство в Лівобережній Україні, з протопопом Максимом Филимоновичем вів інтриги проти наказного гетьмана Якима Сомка, писав на нього доноси в Москву. Після «Чорної ради» у 1663 в Ніжині, на якій гетьманом обрали Івана Брюховецького, був заарештований разом з колишнім гетьманом Якимом Сомком. Йому висунули звинувачення у тому, що він підтримував відносини з гетьманом Павлом Тетерею і мав намір силою стати гетьманом.
18 вересня 1663 Василь Золотаренко був страчений у Борзні разом з Якимом Сомком, полковниками: чернігівським — Оникієм Силичем, переяславським — Опанасом Щуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм.
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2023) |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.