Валігура Костянтин Костянтинович

|Ukrcenter=

Костянтин Костянтинович Валігура
Народився	15 вересня 1936(1936-09-15) смт Білогір'я
Помер	3 квітня 2004(2004-04-03) (67 років) Тернопіль
Поховання	Тернопіль
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	журналіст, публіцист
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка журналістів України
Премії	НСЖУ «Золоте перо» (1993)

Валігура Костянтин Костянтинович (нар. 15 вересня 1936(19360915), смт Білогір'я Хмельницької області — пом. 3 квітня 2004, Тернопіль) — український журналіст, письменник, краєзнавець, публіцист, Заслужений журналіст України (1997)^[1], Член Спілки журналістів України (1963). Володар престижної журналістської премії НСЖУ «Золоте перо» (1993).

Життєпис

Дитячі роки пройшли в рідному Білогір'ї, там навчався у місцевій середній школі (нині Білогірський навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. ім. І. О. Ткачука, гімназія»), яку закінчив у 1954 році.

Працював у редакції місцевої районної газети. Після закінчення у 1963 році факультету журналістики Львівського державного університету — в редакції чернівецької обласної газети «Радянська Буковина» (1963—1982). У ті часи його публіцистичні статті, нариси друкувалися у журналі «Україна» та інших всеукраїнських виданнях.

Від 1982 року — в м. Тернопіль. Продовжує працювати в обласній газеті «Вільне життя».

Від 1991 року — журналіст новоствореної обласної газети «Відродження» («Свобода»), де згодом очолює один з відділів редакції, на посаді завідувача. Його публікації порушували гострі на той час проблеми розбудови державності, національного відродження, реформування економіки та духовності. Вів рубрику «Клуб десяти народних депутатів від Тернопілля» (згодом — «Клуб народних депутатів України»), гостями якої були народні депутати України, політичні діячі, зокрема: В'ячеслав Чорновіл, Леон Горохівський, Богдан Горинь, Михайло Ратушний, Володимир Бойко, Андрій Зарудний, Юрій Тима, Микола Горбаль, Леонід Кравчук, Леонід Танюк, Ярослав Джоджик та інші.

Коло творчих зацікавлень Костянтина Валігури становили:

• культура, образотворче мистецтво та творчість народних умільців — висвітлення таких особистостей, як Андрій Кушніренко, Венедикт Лавренюк, Георгій Січковський, Петро Міхневич, Мартем'ян Казарбін, Валерій Жаворонков та інші;
• суспільно-політичне життя України — значимість у розбудові державності діяльність селищних, міських, районних та обласних рад, членів політичних партій («Рух», «Єдина Родина», «Злагода», та інших) і представників громадських об'єднань, спілок;
• становлення фермерства та підприємництва Тернопільського краю й України в цілому, включаючи проблематику земельної реформи, розвитку харчової та переробної галузей народного господарства.

Спогади колег

За часи роботи в редакції «Свободи» Кость Костьович, як його по-приятельськи величали усі співробітники, зміг максимально розкрити свій багатаплановий і неординарний хист публіциста, присвятити себе одночасно творчості.

Валігуру Костянтина Костянтиновича згадують і пам'ятають колеги-журналісти, як людину із запальною натурою та великою заповзятістю, вродженого інтелігента — справжнього метра журналістики, інтелектуала, вищою мірою толерантною людиною, чий високий рівень освіти, здобутий у класичному університеті, дозволяв йому вільно почуватися у широкому розмаїтті тем. Людиною тонкої душі, вихованою високою культурою Львова і мистецтвом Буковинського краю.

Доробок

Автор кількох колективних збірників.

Упорядник і співавтор фотоальбомів «Чернівці» (1980), «Тернопільщина» (1987), «Буковина» (1989).

Примітки

1. Указ Президента України Про присвоєння почесного звання «Заслужений журналіст України».

Джерела

• Дем'янова І. Валігура Костянтин Костянтинович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 220. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Собуцька В. Ваша Шляхетносте, наш Костю Костьовичу…: цьогорічного вересня йому виповнилося б сімдесят: [спогади колег по перу] // Свобода. — 2006. — 23 вересня. — С. 8.
• Колеги-журналіти. Обірвалась струна життя Журналіста: [некролог] // «Нова Тернопільська газета». — 2004. — 7 квітня. — С. 2.
• Свободівці. Наша пам'ять і любов — з тобою, Костю Костьовичу: [некролог] // Свобода. — 2004. — 7 квітня. — С. 1.
• Новосядлий Б. Таким його запам'ятали назавжди: [про журналіста газети «Свобода» Костянтина Костянтиновича Валігуру] // Свобода. — 2013. — 12 квітня. — С. 2.
• Чернівці // Констянтин Валігура. — Київ: Мистецтво, 1980.
• Буковина: фотоальбом // упоряд. та вступ. сл. К. Валігури, О. Проданюка. — Київ: Мистецтво, 1989.
• Тернопільщина: Фотоальбом / Фото В. О. Менделя; Упоряд. та вступн. слово К. К. Валігура, А. Ф. Тринька. — Київ: Мистецтво, 1987. — 143 с.: іл. — (Землі квітучої краси). — (Сер. фотоальбомів про обл. Рад. України). — Текст укр., рос., англ. та пол. мовами.
• Гусар Ю. Золоте перо Костянтина Валігури / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2016. — 1 вересня. — С. 3

Посилання

• Тернопільські журналісти: Вільне життя плюс // Погляд.