Loading AI tools
радянський і український диригент, педагог, професор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вади́м Бори́сович Гнє́даш (21 липня 1931, Москва — 15 травня 2021, Чернівці) — видатний радянський і український диригент, яскравий представник київської диригентської школи. Заслужений артист Української РСР (1960), Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1973), Народний артист Української РСР (1978). Багаторічний диригент Симфонічного оркестру Українського радіо. Доцент (1978), професор (1986) кафедри оперно-симфонічного диригування Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.
Гнєдаш Вадим Борисович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 21 липня 1931 |
Місце народження | Москва, СРСР |
Дата смерті | 15 травня 2021 (89 років) |
Місце смерті | Чернівці, Україна |
Громадянство | СРСР і Україна |
Професії | диригент, викладач університету |
Освіта | Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка (1950) і Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1955) |
Відомі учні | Здоренко Віктор Михайлович, Редя В'ячеслав Васильович, Франц Йосип Степанович і Варакута Валерій Миколайович |
Заклад | Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського, Донецька обласна філармонія і Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України |
Нагороди | |
Вчене звання | доцент і професор[d] |
Навчався в Житомирському музичному училищі ім. В. С. Косенка 1946—1950 (по класу скрипки у З.Ройцварда, з диригування — В.Дубровського) та Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського по класу диригування (1950—1955) в класі професора, заслуженого діяча мистецтв УРСР О. Г. Клімова.
Від 1955 року — диригент Оперної студії Київській державної консерваторії. З 1956—1961 рр. — диригент Симфонічного оркестру Донецької філармонії; мав виступи разом з видатними музикантами того часу: Е.Гілельсом, Л.Оборіним, Д.Шафраном, Б.Гольдштейном, Л.Коганом та багатьма іншими.
Із 1961—1989 рр. — головний диригент Симфонічного оркестру Українського радіо.
В. Б. Гнєдаш виховав цілу плеяду диригентів, які займають провідні позиції у музичній культурі України. Серед них:
За роки праці в Симфонічному оркестрі Українського радіо Вадим Гнєдаш записав у фонд Українського радіо понад тисячу творів української та світової класики, здійснив запис музики до 380 кінофільмів. Фактично симфонічний оркестр під його керівництвом став творчою лабораторією, адже відкрив цілу плеяду молодих українських композиторів. Оркестр пропагував і записував не тільки твори композиторів київської школи, але зі Львова, Донецька, Харкова, Одеси, Сімферополя, а також з Вірменії, Азербайжану, Молдови, Білорусі, Росії та інших республік колишнього СРСР. Усі відомі скрипалі, піаністи, вокалісти СРСР співпрацювали з оркестром Українського радіо та увіковічили свої звукозаписи під керівництвом Вадима Гнєдаша.
У концертних програмах багатьох сезонів пропагував твори українських композиторів: Л. Колодуба, Ж. Колодуб, Є. Станковича, Л. Дичко, І. Карабиця та багатьох інших. Під його керівництвом були записані симфонічні твори Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, що входять до золотого фонду української класичної музики.
У співпраці з багатьма співаками (Б. Гмиря, М. Гришко, О. Таранець, Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, М. Кондратюк, А. Мокренко, А. Солов'яненко, Ю. Гуляєв, А. Кочерга, В. Пивоваров) здійснив запис перлин української народної пісні та творів світової класики.
За час, коли В. Б. Гнєдаш очолював оркестр, під його керівництвом здобули майстерність і стали провідними музикантами світового рівня скрипалі: І. Кушнір, Ф. Гольденберг, П. Дроща; флейтисти: В. Пшеничний, С. Савченко; гобоїсти: Л. Гольцман, М. Севрук, Я. Пінчук; кларнетисти: Пендищук, М. Спасибо, О. Гунченко, Л. Мілявський; валторністи: К. Мага, В. Каптюров, С. Мальков, М. Голець, М. Буковяк; фаготисти: П. Яковець, Р. Іванченко, Д. Лебець, М. Камишний, Ю. Конрад; тромбоністи: В. Кислий, В. Шелудько; тубіст Б. Мойсеєнко та інші.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.