Білосток (Україна)
село в Луцькому районі Волинської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Луцькому районі Волинської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Білосто́к — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 380 осіб. На півночі знаходиться Торчин, на півдні — Воютин, на сході — Сьомаки, на заході — Горзвин.
село Білосток | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Луцький |
Рада | Торчинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA07080270030043906 |
Основні дані | |
Засноване | 1528 |
Населення | 380 |
Площа | 13,98 км² |
Густота населення | 27,18 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45641 |
Телефонний код | +380 332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°41′3″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
200 м |
Водойми | Чорногузка |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Незалежності, 103, смт Торчин, Луцький р-н, Волинська обл., 45612
староста — вул. Шевченка, 14, с. Білосток, Луцький р-н, Волинська обл., 45641 |
Карта | |
Мапа | |
|
По центру села протікає річка Чорногузка (Правостороння притока річки Стир)
У XVI столітті село належало до українського роду Білостоцьких, а у XVII столітті — до Гулевичів. У 1636 році земський писар Семен Гулевич, який пізніше став Перемиським і Самбірським православним єпископом з іменем Сильвестр (Гулевич-Воютинський) заклав тут православний монастир. На межі XVII та XVIII століття настоятелем монастиря був один з найвидатніших іконописців Йов Кондзелевич (1667—бл. 1740). У XVIII ст. тут мали літню резиденцію луцькі унійні єпископи. У 1776 р. у монастирі було засновано школу та василіянську семінарію. Після ліквідації Берестейської унії у 1839 р. монастир було зачинено, а монастирський храм замінено у православну парафіяльну церкву. У 1843—1863 рр. тут діла православна духовна семінарія. Руїни монастиря існували ще наприкінці XIX ст.
До 5 січня 2018 року — адміністративний центр Білостоцької сільської ради Луцького району Волинської області[1].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 347 осіб, з яких 167 чоловіків та 180 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 376 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,47 % |
російська | 0,53 % |
Біля перехрестя доріг у центрі села, поблизу чудотворного джерела здіймається потужний силует православної Свято-Михайлівської церкви, побудованої у 1636 р. Це прямокутна в плані тринефна базиліка, зведена у стилі бароко, з коротким трансептом, п'ятигранною апсидою та двома ризницями. Фасад завершує трикутний фронтон з двома вежами, увінчаними куполами. Більші куполи увінчують дах над нефом і апсидою. У церкві знаходився дуже цінний іконостас з кін. XVII — поч. XVIII ст., авторство якого приписують Йову Кондзелевичу. Після ІІ світової війни іконостас був перенесений до Національного музею у Львові.
З 1958 по 1961 р. тут у школі викладав українську літературу, історію та географію член Національної Спілки письменників, лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних літературних премій, заслужений діяч мистецтв, почесний громадянин м. Луцька Струцюк Йосип Георгійович.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.