Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Британська англійська
варіант англійської мови З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Британська англійська (англ. British English, BE, BrE, en-UK, en-GB) — варіант англійської мови, який використовується у Великій Британії.[1] На відміну від загальновживаного значення Велика Британія в Україні, британці у поняття Great Britain не включають Північну Ірландію[2]
Remove ads
За іншим визначенням — це письмова та розмовна англійська мова в Англії.[3]
Термін був введений для можливості відрізнити британський варіант англійської мови від інших, насамперед широко розповсюдженого варіанту — американська англійська. Британська англійська не є окремою загальновизнаною мовою.
Британський варіант англійської мови вживається, як офіційна мова у Великій Британії.[4].
У Великій Британії, на відміну від багатьох інших європейських країн, немає жодного державного органу, який би встановлював стандарти та слідкував за чистотою офіційної мови. Де-факто правильне написання і вимова слів британської англійської встановлюється Оксфордським словником та іншими поважними виданнями.
Для літературної британської англійської вимови використовують термін Received Pronunciation (RP)[5] — прийнята вимова[6]. Тільки 3 % населення Великої Британії у побуті вживає цю вимову.[7] Цей термін має неформальні назви: вишукана англійська (posh English), королівська англійська, оксфордська англійська та BBC англійська.[8]
Британська англійська має безліч діалектів. Фактично мова, якою спілкуються на півночі та півдні Англії, має значно більше відмінностей, ніж літературні британська й американська англійські мови.
Remove ads
Історія розвитку мови
Історію розвитку британської англійської мови зазвичай ділять на п'ять етапів:
- Протоанглійська мова — мова германських племен: англів, саксів, ютів — предків сучасних англійців
- Давньоанглійська мова (V–XI ст.ст.) — процес переселення германських племен на землі сучасної Англії, поступове взаємопроникнення й витіснення з ужитку бритських мов і латині
- Середньоанглійська мова (XI–XV ст.ст.) — нормандське завоювання Англії, поширення мови завойовників — діалекту давньофранцузької мови Ойл та її взаємопроникнення з давньоанглійською мовою
- Рання сучасна англійська мова[en] (XV–XVII ст.ст.) — часи великого зсуву голосних
- Сучасна англійська мова — 15 квітня 1755 року Семюел Джонсон видав свій Словник англійської мови[en]. Цю дату вважають народженням сучасної британської англійської мови
Remove ads
Діалекти
Узагальнити
Перспектива
'a' /æ/
'aa' /æː/
'ah' /ɑ(ː)/
Аномальна
Британська англійська мова має велику кількість різноманітних діалектів. Основними діалектами, а точніше групами діалектів, які включають у себе інші є:
- Північно-англійський (англ. Northern English) включає широковідомий йоркширський діалект (англ. Yorkshire dialect[en]) — діалект зазнав на собі значного впливу мови вікінгів, характерною є вимова звуку /ʊ/ замість /ʌ/
- Східно-англійський (англ. East Midlands English[en]) — діалект також зазнав на собі значного впливу мови вікінгів, вимова суттєво відрізняється від англійської літературної вимови. Наприклад: It isn't theirs; it's ours! вимовляється, як «It eent theirn; it's ourn!»
- Західно-англійський (англ. West Midlands English[en]) — діалект вважається найбільш віддаленим від англійської літературної вимови. Наприклад: слово «yes» носії діалекту вимовляють, як «arr»
- Південносхідно-англійський (англ. East Anglian English[en]) — діалект наближений до англійської літературної вимови. Характерною рисою є вимова дифтонга /əu/ як /ʊ/
- Південно-англійський (англ. English in southern England[en]), включає широковідомий кокні, — характерним є ігнорування звуку /h/ і вимова замість /θ/ — /f/, та замість /ð/ — /v/
- Південнозахідно-англійський (англ. West Country dialects[en] — діалект зазнав на собі деякого впливу валлійської та корнської мов. Для діалекту характерна безумовна вимова звуку /ɹ(r)/, на зразок американської англійської
- Валлійський (вельський) (англ. Welsh English[en]) — діалект зазнав значного впливу граматики й меншою мірою словникового запасу валлійської мови. Характерною особливістю валлійського діалекту є вимова звуку /æ/, як /a/
- Шотландський (англ. Scottish English[en]) діалект зазнав на собі значного впливу шотландської рівнинної мови. Для діалекту характерна безумовна вимова звуку /r/, на зразок американської англійської
Remove ads
Відмінності від американської англійської
Узагальнити
Перспектива
- Докладніше: Порівняння американської та британської англійської[en]
Між британською та американською англійською існують суттєві відмінності у фонології, фонетиці, лексиці та, набагато меншою мірою, у граматиці й орфографії.
Фонологія і фонетика
Характерною особливістю літературної британської англійської вимови є вимова звуку /ɹ(r)/ тільки перед голосними, на відміну від американської англійської, де /ɹ(r)/ вимовляється безумовно.
Існують суттєві відмінності у вимові голосних:[9]
- Символом «r» у транскрипціях словників англійської мови подається МФА фонема /ɹ/
Лексика
Істотна різниця у лексиці пояснюється різними умовами життя у Великій Британія та США. На мову американців впливали й досі сильно впливають інші мови, зокрема іспанська. З іншого боку, відбувається інтенсивний обмін словниковим запасом між мовою американців і британців. Взаємопроникненню сприяє американський кінематограф, засоби масової інформації, повсюдне поширення інтернету та популярність соціальних мереж.
Граматика
.jpg)
Деякі приклади найпоширеніших відмінностей:
Орфографія
Деякі приклади найпоширеніших відмінностей:
Remove ads
Див. також
- Англійська мова
- Американська англійська
- Європейська англійська
- Міжнародна англійська
- Африканська англійська
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads